“Я його не ідеалізую. Але і в першому турі, і в другому я віддаю свій голос йому” – львів’янин

Український фотограф, львів’янин Володимир Шурубура на своїй сторінці у Facebook прокоментував ситуацію з виборами в Україні: 

“Після першого туру виборів я був шокований. Можливо емоції справді взяли гору. Але таких як я було дуже багато. Далі емоції спали, і я щиро намагався зрозуміти аргументи і переконання виборців Зеленського. Я з повагою ставився до їхньої позиції. Я нікого з друзів не видаляв і не закликав самовидалитись. Навпаки, фейсбук нам є допомогою для цивілізованого спілкування. Ми різні але ми можемо говорити і переконувати. Усі мої намагання зрозуміти раціональне зерно в такім виборі (за Зеленського) не дали результату. Ніхто з його прихильників, ніхто з його команди і він сам нічого не прояснили. Навпаки, все доведено до фарсу та абсурду.
Якщо хтось намагався таким чином знецінити український політичний клас і владу, то він загрався. Так знецінюється сама Україна з її минулим і майбутнім, з її героями і надбаннями. З усіма жертвами і морем пролитої крові за її існування. Ми ще вип’ємо гірку чашу цього злого жарту.
Ми всі пливемо в човні. Човен гумовий, латаний, ледь пливе але тримається на воді і йде правильним курсом. Так, човен йде повільно, так він не надто хороший, але він є і кращого нема. Довкола море з акулами, а нам пропонують той човен порізати і повистрибувати в море. Саме так мені це видається.
У мене 5 тисяч друзів і 4 тисячі фоловерів у фейсбуці. Якщо моя думка для когось має значення, я не можу її не задекларувати. Я не голосував за Порошенка у 2014-му. Я ним не був задоволений, у мене до нього багато питань як і до влади в цілому. Але і в першому турі і в другому я віддаю свій голос йому. Я його не ідеалізую. Але мої претензії до нього менш значимі ніж майбутнє моєї країни і моїх дітей. Закликаю усіх добре подумати про відповідальність за свій вибір і за своє майбутнє. Це не жарти!
Мої діди та прадіди вмирали за цю землю, їх морили голодом і розстрілювали. Усі мені відомі мої предки були українцями. Це моя земля і я не маю куди емігрувати. Мені боляче, що ми знову можемо все втратити.
Переконаний, що зараз ніхто не може мовчати. Кожен, хто має голос має говорити про свою позицію. Розумію, що змушений буду прийняти дійсність якою б вона не була. Нехай я помилюсь зараз в своїх оцінках, і Зеленський буде чудовим президентом. Готовий тоді визнати свою помилку. Але в чім я помиляюсь? Де ви? Де голос вашого майбутнього президента? Чому ви обираєте те, про що вам нічого невідомо? Чому він уникає діалогу з українцями? Адже після 21-го квітня, він стане президентом усієї країни, а не лише своїх фанатів.
Чому серед усіх, кого я поважаю, чия думка є для мене авторитетною, хто справді мислить і думає, хто будує і створює нові цінності, хто є принциповим та гідним, хто має честь і гідність я не бачу прихильників Зеленського? Я не кажу, що прихильники інші. Просто серед мого оточення і моїх авторитетів думки таких нема. Чому?”

Після першого туру виборів я був шокований. Можливо емоції справді взяли гору. Але таких як я було дуже багато. Далі…

Gepostet von Volodymyr Shurubura am Dienstag, 16. April 2019

Алла Гунченко для Про Львів