Чи ви бачили на церковних розписах святих у вишиванках чи сотників УПА? У одному із найбільш неймовірних сіл України – Верині, що за 44 км від Львова, туристів не перестає дивувати місцева церква Архистратига Михаїла.
З вигляду звичайна церква, що примостилася на пагорбі поряд зі старовинною дзвіницею та тисячолітнім дубом, вражає інтер’єром навіть найбільших скептиків.
До теми: Незнищенна церква з найкрасивішим іконостасом у Львові
Святі тут одягнені у вишиванки, на стелі зображені сотники УПА та янголи, що грають на українських музичних інструментах, арки розмальовані українськими храмами. І це далеко не весь перелік того, чим туристів дивує веринська церква.
Перетворювати храм у витвір мистецтва взявся понад 10 років тому талановитий художник-сюрреаліст Микола Гаврилів. Завдяки його таланту та ідеям місцевого священика подивитися на храм до села з’їжджаються туристи не лише з України, а й з-за кордону. Глянувши на стіни – одні плачуть, інші навіть клякають.
І Храм… І мистецький шедевр
Свого часу автор ідеї незвичного розпису, місцевий священик Василь Говгера, зізнався: «Вирішив не лише рятувати храм від руйнувань, а перетворити його у мистецький шедевр. Причому відтворити на його стінах не тільки епізоди із Біблії, а й важливі історичні події України. Проте не порушуючи при цьому канонів богослов’я».
До теми: Ансамбль православної Успенської церкви
Місцева активістка, яка спостерігала за розписом храму, Оксана Гусак розповідає про усі незвичні розписи на його стінах.
«Купол церкви присвячений покрову Богородиці, яка опікується церквою, державою і родиною. Церкву, зокрема, представляє Папа Римський Іван Павло ІІ, Андрей Шептицький, Любомир Гузар та інші. Державу – місцеві сотники УПА – Гребенко і Явір – та оунівці Білас і Данилишин. Також неподалік за столом Тайної вечері разом з апостолами – блаженні українського народу.
Художник, що взявся за таку відповідальну роботу, Микола Гаврилів розповів про усі задуми та тонкощі малювання: «Коли розмальовував церкву, намагався не пропустити жодної знакової події в історії України.
Імпровізував, поєднував світське із духовним. У євангельських сюжетах дуже гарно можна передавати думки, почуття. У веринській церкві є зображення, де свідомо ми вибирали те чи інше обличчя, зокрема зобразили патріарха Йосипа Сліпого в образі Йосипа (біблійного)».
У вівтарі неподалік зображення Богородиці, художник намалював ангелів, які грають на українських музичних інструментах. А на арках художник зобразив 11 чудотворних ікон зі всієї західної України.
Також у церкві є понад 50 зображень автентичних архітектурних сакральних споруд – католицьких церков зі всього світу. Окрім церков та святих у вишиванках на стінах храму зображено багато елементів українського побуту.
«Це не просто гарні євангельські картинки та ілюстрації до Біблії, тут вони поєднані із національними та історичними елементами України. Вони вплітаються у євангельські сюжети, не порушуючи при цьому жодних церковних канонів. Багато європейських художників євангельські сюжети доповнювали елементами, традиційними для своїх країн.
Я хотів показати, що я – український художник, тому додавав елементи народного одягу, побуту, пейзажів тощо. Але від того євангельські сюжети не змінювалися», – пояснив художник.
Небесна Сотня: небесні хоронителі України
Незвичним у церкві є і намальований епізод хрещення Руси-України. Поряд із княгинею Ольгою і князем Володимиром Великим зобразили і Блаженнішого Святослава Шевчука. А над ними – ангелів-хоронителів Майдану, адже саме в той час, коли художник розмальовував стіну, Україна віддала небу Сотню Героїв.
«Сюжет про хрещення України-Русі, а також епізод про «Явлення Христа народу» у 2014 році доповнили образами із Майдану, оскільки це тоді були найактуальніші події в Україні, і я сам був учасником Революції Гідності. Не міг не намалювати Героїв Небесної Сотні – Жизневського, Нігояна, Вербицького. Поряд з Ісусом та Героями Небесної Сотні зобразив священиків – вихідців із села Верин, яке, до речі, вже назвали «кузнею» священиків», – продовжив художник.
Поряд із «хрещення України» – вогні Майдану, що, за задумом митця, стали продовженням картини страшного суду.
Хоча митець намагався дотримуватися канонів при розписі, таки зізнався: «Наважився на порушення, коли свого часу малював на куполі у вівтарі Шептицького з німбом. Також взяв на себе сміливість ще тоді намалювати Папу Римського – Івана Павла ІІ – з німбом. Напевно, відчув, що його канонізують. Так і сталося. Для мене він вже за життя був святим».
Поляки мовчать: на стелі – сотники УПА
Також він розповів, що спочатку люди не сприймали таких розписів. «Запитували, чому Христа одягнули у вишиванку, бо вважали, що у ті часи ще не було цього одягу. Також люди дивувалися, чому звичайних людей намалювали на стінах церкви, мали б тільки святих. Але така традиція існує в Україні ще з часів козаччини, – пояснив Микола Гаврилів.
– Комусь також не подобалося зображення Ющенка, комусь – сотники УПА на стелі. Однак мешканці Верина ними пишаються. Поляки ж дипломатично мовчать, коли їм показують цих Героїв. Хоча при нагоді їм нагадують, що це частина історії села».
Кузьма Скрябін? Ні – Іван Хреститель
Також місцеві дивувалися, коли побачили сюжет «Явлення Христа народу», де в образі Івана Хрестителя художник зобразив… Кузьму Скрябіна. «Я не знав, з кого тоді змальовувати Івана Хрестителя. Хотів знайти якусь цікаву особистість, когось з відомих людей. І тоді почув, що загинув Кузьма.
Його постать відразу виникла в мене перед очима і я зрозумів, що саме він має бути зображений на тій стіні. Згодом подивитись на цю стіну приїжджали батьки Кузьми. Мати була вражена. Потім ще декілька разів приїжджала і дякувала. Сказала тоді: «Це зараз найкращий пам’ятник моєму синові».
«Тут пахне Україною»
«Після створення цих розписів до села справді частіше почали навідуватися туристи. Цікаво спостерігати за реакцією людей, коли вони вперше бачать ці розписи. Є такі, які плачуть або й навіть стають на коліна, коли дивляться на ці зображення.
Хтось обіцяє, що обов’язково приїде ще раз. Найбільше тішить, коли приїжджають мешканці східних регіонів України, не кажучи вже про закордон, – заходять у храм і кажуть: «Так, це українська церква. Тут просто пахне Україною», – каже митець.
Місцевий священик пишається своїм духовним домом та вважає, що церква стала оригінальною завдяки незвичним розписам та індивідуальному стилю художника та його таланту. «Думаю, в Україні зараз немає жодної церкви, яка б могла дорівнятися до веринської у мистецькому плані.
Проте зараз ця церква деяким іншим почала диктувати стиль. Розписи схвалили навіть ті єпископи, які сприймали лише класичне малювання на стінах церкви».
Однак на цьому натхненники – отець і художник – не зупиняються. Хочуть бачити на стінах у веринській церкві ще Хресну дорогу та розписані творчо дві стелі сюжетами Стрітення та Воздвиження Чесного хреста. Зокрема, митець має намір на липових дошках намалювати сучасні ікони з позолотою.
Аби у 2018 році зробити подарунок церкві та парафіянам, які пожертвували власні кошти на добру мету, до одного із храмових свят – довершений мистецький ансамбль унікального українського храму.
Фото з відкритих джерел.
Марія Волошин, для «Вголос»
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини