Zoo Limpopo – єдиний на Львівщині та один із трьох зоопарків Західної України. На його території перебуває понад 500 тварин різних видів. Сергій Костів, один із співзасновників зоопарку, розповів про історію створення та реалії звіринця.
Джерело vezha.
Як ви вирішили відкрити власний зоопарк?
Ідея створення власного зоопарку прийшла до нас з другом іще у 2008 році. Якось ми з компаньйоном ночували у Ялтинському зоопарку. Власник провів для нас екскурсію, під час котрої нас вразила поведінка деяких із звірів – вони були майже ручними. А на ранок, коли прокинулися, то здалося, що ми в раю. Навколо різними голосами співали екзотичні птахи, перегукувались тварини. Було дійсно незабутньо, адже це чудо створила людина. На той час ми спілкувались з керівниками й інших зоопарків і вони, кинули нам виклик: «слабо, відкрити зоопарк?».
Місце для його розміщення було – іще раніше я придбав стару ферму у Меденичах. Ми загорілися ідеєю і розпочали створення власного приватного зоопарку.
Будівництво розпочали на голому полі. До робіт залучали місцевих селян. А вони, коли дізнавалися, що ми будуємо зоопарк, крутили пальцями біля скроні і казали: «У Львові немає, а ви у Меденичах будуєте. Та ніхто сюди їздити не буде». Втім ми бачили на власні очі чимало зоопарків світу, котрі розташовані за межами великих міст – відстань не є перешкодою для відвідувачів.
Скільки коштів було необхідно аби створити зоопарк?
Ми розпочали, практично, на власному ентузіазмі. Продали квартири – ці гроші і вкладені в створення зоопарку. Спершу ледве вистачало на зарплату працівникам. Згодом з’явились відвідувачі, з’явились кошти від продажу вхідних квитків, і справи пішли краще.
Яких тварин купували в першу чергу?
Розпочинали з менш екзотичних тварин. Піонерами зоопарку «Лімпопо» були ослики і лами. Потім Ялтинський звіринець подарував білого верблюда Мартіна. Також на початках ми тримали кучерявих свиней, котрі припали до душі відвідувачам.
Багатьох тварин нам подарували зоопарки Європи. Справа в тому, що європейські звіринці мають надлишок тварин. До прикладу, в Німеччині є 187 зоопарків, а в Україні лише 12. У великих звіринцях постійно народжуються тварини. Коли вони виростають, для їхнього утримання необхідне відповідна площа, нові вольєри, будівництво котрих не завжди можливе. Відтак зоопарки надзвичайно раді, якщо знаходяться «колеги», яким можна віддати тваринку, або обміняти її на іншу. Свого часу так знайшлися і ми.
Вже на третій рік існування зоопарку ми почали купувати або приймати в подарунок дещо «цікавіших» тварин: левів, тигрів. Минуло немало часу після створення, адже спершу ми повинні були збудувати спеціальні вольєри, підготувати територію, а лише тоді приймати до себе тварин.
Яким має бути вольєр приміром для лева?
Згідно з європейськими стандартами, на одного хижака має бути передбачена територія у 30 кв.м. На двох – 60 кв.м. В зоопарку «Лімпопо» ми будуємо відразу вольєри більшої площі – 80 кв.м. Закон завжди може змінитися, тож варто бути на крок попереду. Проте це один з найпростіших вольєрів.
Утримання левів не надто складне. Значно більше проблем із мавпами. Їм потрібен певний температурний режим, харчування та й лікувати їх дуже важко, адже вони не переносять антибіотиків та більшості ліків.
А скільки коштує придбати мавпу?
Ми не купуємо мавп, нам їх дарують, або ми влаштовуємо обміни. Але це все не так просто. Ми маємо платити за транспорт для її перевезення. Також 45% від вартості тварини коштує її розмитнення на українському кордоні. Тобто якщо 4 мавпи нам подарували, то 800-900 євро заплатити нам доведеться все одно.
От, до прикладу, Римський зоопарк подарував нам 26 японських макак, у них їх було 86, місця зовсім не вистачало. За розмитнення мавп ми заплатили державі близько 1,5 тисяч євро.
А що з твариною після розмитнення? Її одразу ж можна показувати людям?
Кожна нова тваринка повинна пройти період карантину, який триває 30 днів. Вона акліматизовується та звикає до нової місцевості.Після зазначеного терміну, за умови, що тварина себе добре почуває її можна переводити у вольєр і показувати відвідувачам.
Скільки тварин є у вашому зоопарку зараз?
Дуже багато. Точну цифру назвати складно. Лише мавп у нас понад 100. Також маємо 40 представників родини котячих. Ми другі в Україні за кількістю кошачих, перші – Миколаєвський зоопарк. В нас є такі кішки, яких в Україні не має ніхто: коти-риболови, канадська рись. Маємо повністю білу тигрицю Олександру, яка є дуже рідкісною. Кожна тварина нам, як рідна, за кожною їздили особисто, кожна з тварин має свою власну історію.
Деяких тварин ми самі тепер даруємо іншим зоопаркам. Ось, недавно подарували вірменському центру репродукції рідкісного персидського леопарда. Як виявилося, їх залишилося мало, а в тому центрі будуть займатися їх розмноженням. От ми й подарували, щоб зробити свій внесок у порятунок виду.
А як тварини переносять українську зиму?
Безперечно, більшість тварин потребує особливих умов утримання. Деякі не переносять холоду – вони з приходом морозів перебувають у приміщеннях, на двір не виходять. А наприклад, мавпи, час від часу, коли тепліє, вибігають на свіже повітря. Тигри, леви, пуми, вовки не бояться морозів. Навіть навпаки, ми помітили: чим холодніше надворі, тим більше часу вони там проводять.
У всіх вольєрах є будиночки для тварин з підігрівом. Тому кожна тварина може в будь-який момент піти і зігрітися.
Як дорого утримувати тварин взимку?
Скажу лише, що це дуже велика сума. У нас є електричне опалення (кондиціонери, лампи, батареї), також опалюємо дровами в чотирьох котлах. Лише на це витрачаємо значні кошти.
Окрема тема – харчування, а це і овес, і пшениця, і сіно, і буряк. Для мавп щодня купуємо різну екзотику: банани, апельсини, тощо. Окрім того, щодня для годування хижаків витрачаємо 150 кілограмів м’яса, переважно це курятина.
Наскільки прибутковим є утримання зоопарку?
Якщо вас цікавить зоопарк як бізнес, то скажу одразу: це – утопія. Зоопарк – не бізнес, а, радше, хобі. До прикладу, взимку людей майже немає, лише на вихідних. Відтак взимку зоопарк збитковий. Влітку відвідувачів багато – і ми маємо можливість заробити. Фактично, наше завдання організувати роботу так, щоб за рахунок літніх прибутків, зоопарк мав можливість забезпечити тварин всім необхідним взимку.
Загалом, якщо все добре організувати, то коштів вистачає на поступову розбудову зоопарку. Це дуже важливо, адже якщо не буде нових тварин, не відбуватиметься розширення території, то люди просто не будуть приїжджати знову.
На сьогодні зоопарк займає 2,5 Га, маємо в запасі ще 3 гектари землі, на якій плануємо подальший розвиток. Складно назвати чітку дату, однак плануємо, що нова площа стане доступною для відвідувачі уже з 1 червня.
Чи не планували збудувати якийсь готель чи ресторан поряд, аби створити додаткові послуги для відвідувачів?
Ми були б не проти, якби хтось інший цим зайнявся, адже вигода для обох буде очевидна. Втім самі ми не хочемо, якщо ми займатимемось іще створенням приміром готелю, то на звірів залишатиметься менше часу та коштів. Наше першочергове завдання – добробут зоопарку, поповнення колекції тварин та подальший розвиток.
Чи сприяє якось влада розвитку зоопарку?
На жаль, ні. От закордоном розвитку зоопарків справді сприяє держава. Так, до прикладу, у Братиславі на заміну сітки у вольєрі місто виділило 560 тисяч євро. Я б за ці гроші, напевно, збоку побудував би ще один зоопарк. У нас влада не заважає – і на тому дякуємо. Хоча могли б зробити хоч якість пільги для тих 12 зоопарків, які є в країні.
З якою проблемою найчастіше стикається зоопарк?
Нам важко справді знайти персонал. Найкращі кандидатури для догляду за тваринами – жінки від 30 до 45 років. У них розвинений материнський інстинкт, вони справді піклуються про тварин, а не просто виконують роботу. Навіть якщо жінка забула когось нагодувати, вона з півдороги додому повернеться назад і таки нагодує тваринку.
Щодо потоку туристів, за вашими спостереженнями, кількість відвідувачів росте чи падає?
Мені здається, що останнім часом кількість туристів є незмінною. Останні 4 роки до нас почали їздити зі Сходу. Втім основна ставка все ж таки на Львів. Нам допомагає співпраця із дельфінарієм у Трускавці: вони зробили тур вихідного дня, їхні відвідувачі потім заїжджають і до нас.
Я вважаю, що таким чином ми вводимо культуру зоопарків на Львівщину, якої тут ніколи не було. Пам’ятаю, коли ми лише починали, діти не знали, що можна, що ні, мало не ламали вольєри. За час існування зоопарку люди навчилися, як треба поводитися з тваринами аби не створювати їм дискомфорт. Фактично ми виховуємо у людей культуру поводження із тваринами та знайомства з ними.
Закордоном зоопарки є більш відвідуваними, ніж кінотеатри. Так, середньостатистичний німець буває у зоопарку 11 разів на рік. Сюди люди приходять відкривати душу. Той, в кого до тварин душа не лежить, подивиться собі раз і піде, а інший може провести тут чимало часу, повернутися додому щасливим і обов’язково приїде ще.
Фото з відкритих джерел.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини