“День сирника у Львові – дно пробите вкотре!” – галичани не побачили сирника на заході

“Я з друзями хотів провести час і вирішив подивитися як виглядають ярмарки і схожі свята у Львові. Ноги моєї більше там не буде. Бо це дійсно для лохів”, – написав на своїй сторінці у Facebook користувач Мар’ян Савчишин.

Чоловік обурений неналежним рівнем сервісу на ярмарку з нагоди Дня Сирника і, зокрема, необгрунтованою оплатою за вхід (100 грн). Також він зазначає, що самого сирника на акції він з друзями так і не побачив:

“Нова фішка у Львові!
Приїхати на свято сирника з Мостиського району і спілкуватися польською мовою з обслуговуючим персоналом. Щоб тебе прийняли за поляка і лизали тобі дупу…

День сирника у Львові – дно пробите вкотре!
Мене дивує сама ідея платного входу на захід де ти за ці гроші не отримуєш нічого окрім можливості придбати речі і попити/поїсти за завищеними цінами. Без належних і комфортних умов!

Цікаво дізнатися від організаторів, а що саме входить та впливає на ціноутворення?
За що Ви берете 100грн?!

Це жлобство! Галицьке народне жлобство!
І справжнє обличчя і міста і влад і тої дупи в якій ми опинилися.

За 100грн вам дозволять увійти на подвір’я Палацу Потоцьких і дадуть на вибір горнятко, або келих-примітивної якості і стилізації. За 30 метрів стоятиме дівчина, котра за повернення цього непотребу платить 30грн. 
Нащо це робили? З надією, що поб’ється і не треба буде повертати 30грн?

Фактично 70грн коштує вхідний квиток.
Ціни-не ярмаркові. Як у нас це прийнято на різних презентаційних заходах-завищені!
50грн за 100 грам домашнього вина?!
Сьорбайте то самі!
І щоб можна було це придбати в там постояти в натовпі ти мусиш заплатити за вхід ?!

З усіх атракцій я помітив лише високо-високо якусь дитину-років 20, котра щось там готувала і розповідала про це.
Не було нічого видно, та й ніхто уваги на неї не звертав.

Я бував на різних ярмарках, виставках і святкуваннях… Але такого відчуття, що гроші у тебе вкрали я ніколи не мав.
У нас це сукупність 2 рідних галицьких явищ: жлобства і рагулізму!
Одні-жлоби, що наживаються, а другі-рагулі, що йдуть і платять за це. Два взаємо-доповнюючі вогнища.

Ноги моєї більше не буде на жодному івенті у Львові, поки організатори не зрозуміють, що косити бабло треба вміти і принаймні імітувати якісь дії, речі або умови…

У Львові це існуватиме вічно!

І не нийте, що все дорого. Не нарікайте, що без грошей нікуди піти, бо ви самі це підживлюєте.
Буде ще дорожче і вас ще більше витискатимуть.
Бо ви цього заслуговуєте.”

Роксоляна Панич, для Про Львів

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!