Галицький гумор 1920-1930-х рр.

У 1924-1933 роках у Львові виходив журнал сатири та гумору під назвою “Зиз”. Спочатку – двотижневик, згодом – місячник.

З виданням співпрацювали відомі журналісти, письменники та художники, зокрема Олесь Бабій, Микола Вороний, Тарас Крушельницький, Роман Купчинський, Анатоль Курдидик, Михайло Рудницький, Василь Гірний, Роман Голіян.

Редакторами часопису були Осип Беднарович, Левко Лепкий (брат відомого поета), Роман Пашківський, видатний карикатурист у краю та діаспорі Едвард Козак.



Пародія на всеїдність лівої прокомуністичної партії “Сельроб” (“Українське Селянсько-Робітниче Соціалістичне Об’єднання”), яку вважали “п’ятою колоною” спершу імперської Росії, а згодом і комуністичного СРСР


Кпини над “дикими” більшовиками можна часто побачити на сторінках журналу “Зиз”


1933-й рік…


Навіть у Великодньому числі не обійшлося без політики. У дзвони не дуже вправно калатають редактори тодішніх українських галицьких газет – “Діло”, “Рада”, “Час” та інших


Пародія на філософа та письменника Дмитра Донцова. Підкреслюється його вплив на лідера фашистської Італії Беніто Муссоліні


1927 рік – погляд Едварда Козака на комуністичну українізацію. Червоноармійці мають виразні семітські риси. Так собі уявляли більшовиків на Галичині


“Продуктивна робота” неймовірної кількості партій – вічна тема журналу


Минуло вісімдесять років, а виборчі мрії не міняються;)


Хто запізнився – той не отримав нічого від кандидата в депутати. “Мертві душі” і тоді грали певну роль у планах претендентів на булаву


Українські партії Галичини у міжвоєнний час мали досвід створення виборчих блоків з іншими національними меншинами Речі Посполитої. Тут підколюються діячі провідної тоді партії УНДО (Українське національно-демократичне об’єднання), які мали досвід творення таких блоків


Клізма від Польської соціалістичної партії маршала Пілсудського – так бачив художник національну політику “режиму санації”


Від Ліги Націй до асоціації з ЄС;)


Вічна весняна тема


Депутат (посол) сейму, видатна діячка жіночого руху Мілена Рудницька побувала в Римі. Це не пройшло непоміченим у Львові


Джерело: Історична правда

Додавайте "Про Львів" у ваші джерела Google Новини