Концерт вітань Львівського телебачення “не засмакував” київському реформатору Зурабу Аласанії

Керівник Суспільного мовлення Зураб Аласанія вщент розкритикував діяльність Львівського телебачення у своєму пості у Facebook, назвавши працівників телекомпанії рабами. Щоправда, не завжди грамотно, зате з використанням епітетів та метафор. Зокрема, під нищівну критику Аласанії потрапив концерт вітань на ЛОДТРК. На жаль, у цьому ж пості Зураб Аласанія не поділився досягненнями Суспільного телебачення, яким керує у Києві. Може, зробить це у наступних дописах?

Львів – ти неперевершений.

Багато років ЛОДТРК (Львівська обласна державна телерадіокомпанія) жила корупцією, крадіжками, клановими зв‘язками, родинними дрібними бізнесами навколо виробництва телепродукту (та й просто незаконними крамничками на території), продажем ефіру, що їй не належав, джинсою та цілуванням влади нижче спини і припудрюванням (буквально) сановної голови особисто керівником.

Концерти на замовлення віддавали диким несмаком, політичні телемайданчики – нафталіном, нецікавим навіть родичам «ведучих» та гостей; знімальні групи не рушали за межі компанії, допоки їм не було обіцяно 50 долярів або шмат їжі, або пару літрів бензину.

Апаратні комплекси тупо розпродавались: в ефір філія виходить з двох комплексів, один з котрих належить облраді, інший – давно проданий ZiKу (як і ефірний час).

Кому не вдавалось захопити таки серйозні частини ефіру – купував поокремо програми (львівські народні депутати тепер приїжджають до мене і просять залишити на роботі куплених з потрохами «ведучих», а їх програми – в ефірі).

Знаючи про весь непотріб, що відбувається в компанії, – навіть добрі люди з доброю метою починали використовувати негідні методи: так робилися релігійні високодуховні програми (купили ефірний час – та й годі. Проповідувати людям честь і гідність, порушуючи закон – який в тому Божий дух, люди? Ну який?)

І все це – широко прикривалося патріотизмом, як його розуміла вся ця стоп-компанія. Гучним, показовим, з галасом і биттям себе в груди. Насправді ж – розділив аж три «військово-патріотичні» програми між військовими відомствами і родинними, знов ж таки, в них зв‘язками.

І тут бац – зміни. Тут раптом все почали ставити з голови на ноги.

І хто ж на те зголоситься, коли за багато років знайдено складний, хиткий, але все ж баланс лайна в природі (закреслено) інтересів?

І об‘єднуються в смертній боротьбі проти ворогів того балансу – вода і масло, лід і полум‘я, дисиденти і влада, інтелігенти і «атошники».

Співробітники, що керівництво зробило їх рабами, – піднімаються на захист свого рабства: сьогодні влаштували виступи на сесіях міської та обласної рад, з одною наскрізною темою: «рятуйте!»

Колишні герої, що без остраху боролися ще з радянською владою – тепер принизливо очікують на владу по аеропортах і віддано цілують руки, прохаючи про допомогу.

Справді шанована частина львівської інтелігенції підписує листа на підтримку фарисейства – купівлі ефіру з благими намірами.

Півсотні маргіналів сьогодні вранці влаштували прорив на територію компанії, брудно і брутально ображаючи нових очільників компанії, що несуть зміни.

Львівська поліція при тому має свій інтерес: а найміть нас на комерційній основі – тоді захистимо.

Львів – ти таки неперевершений.

Ти не прагнеш змін – але зміни прагнуть тебе.

Вони вже прийшли.

Оригінал

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини