Філармонія, 5 театрів, 29 кінотеатрів. Радянський Львів середини 1970-х мав чим розважити своїх громадян. Проте, один із кінозалів тих часів виділявся своєю незвичністю навіть за сьогоднішніми мірками – він знаходився у справжньому літаку!
Про це розповідає lviv.com.
Трішечки історії
У 1955 році почалася розробка нового 4-двигунного пасажирського літака. Роботу виконували швидко, тому вже за рік затвердили макет, а після низки випробовувань в 1959-му модель рекомендували до серійного виробництва. 27 квітня 1959 Ан-10 вилетів на свій перший рейс.
Однак, з польотами не щастило: вже за 7 місяців літак потрапив у свою першу авіакатастрофу, а ще за 3 – в другу. Обидві трапилися у Львові. Вижити вдалось лиш одному пасажиру з другого рейсу. Казали, врятувався, бо був п’яний в три чорти: заповз у хвіст літака, скрутився калачиком і задрімав. Тому-то його і не зачепило.
Загалом, протягом 13-ти років після першого польоту Ан-10 розбилось 12 літаків – кожен 10-й з виготовлених 112-ти. Ця сумна статистика у 1973 році змусила радянське керівництво зняти модель з експлуатації. А оскільки списані літаки треба було кудись подіти, вирішили подарувати їх радянським містам в якості монументу. Україна отримала 8 літаків.
Львову дістався красень з номером борту 11138, що до цього почергово рахувався на балансі у Бориспільського, Жулянського та Львівського аеродромів. Його можна було назвати щасливим: увівши в експлуатацію у 1956-му році, його списали аж в 73-му.
А сніжною зимою 1975-го року літак розмістили посеред нещодавно створеного пару “Боднарівка”.
Кінотеатр “Літак”
Для захисту від розкрадачів металолому Ан-10 переобладнали у кінотеатр. Залишивши ліврею “Аерофлоту”, його закріпили на постаменті та прилаштували постійні сходи. Велосипед вигадувати не стали, тому новостворений кінотеатр так і назвали – “Літак”.
Кінопроекційну апаратуру розташували за площиною екрану, а глядацькі місця залишили у пасажирському салоні. Максимальна кількість людей, яку міг розмістити літак – 112, але після його переобладнання туди ледве поміщались 50 відвідувачів.
Однак, хоч зовні кінолітак приваблював своєю незвичністю, усередині він не став чимось особливим. Крісла мав відкидні, як і в будь-якому закладі культури; з декору – заклеєні фанерою ілюмінатори з намальованими героями мультфільмів; а екран настільки маленький, що далі перших рядів було геть нічого не видно.
Дітей судно манило зовсім не пропонованим переліком фільмів. За місцевими легендами, які передавались з одних дитячих вуст до інших, якщо пробратися до кабіни пілотів, літак можна було завести! Деяких хлопчаків на спробах це перевірити навіть ловила міліція.
Радянських відвідувачів не надто приваблював кінотеатр у літаку. Спочатку він діяв як дитячий. Та через низьку відвідуваність, прийняли рішення показувати фільми для всіх. Працював “Літак” лише у вихідні дні – вдень йшло дитяче кіно, а ввечері починалося доросле.
Ціни невисокі – в середньому 10 копійок. Для порівняння, у звичайних кінотеатрах денні сеанси коштували 25 копійок, а вечірні – до 70-ти. Середня зарплата на той час не перевищувала 100 рублів.
Серед молоді кінолітак популярністю теж не користувався, навіть не зважаючи на демократичні ціни. Запросити дівчину до кінотеатру з маленьким екраном та незручними сидіннями львівському парубкові було несолідно. До того ж, існувало багато альтернатив, яким кінолітак програвав у конкурентноздатності.
“Літак” у наші дні
1988 року в “Літаку” сталася масштабна пожежа. Вигорів увесь правий бік носової частини під салоном. Реставрувати не стали. Радянський Союз доживав останні роки…
Оскільки старенький Ан-10 почали розкрадати на метал, місцева влада його демонтувала. А на його місці згодом звели церкву Святих Бориса і Гліба.
☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
