Багато зараз відомих різдвяних львівських традицій раніше були більше притаманні селам, а не містам. Наприклад, у львівських оселях ХІХ століття ніхто кутю ложкою до стелі не ліпив.
“Натомість зберігалася традиція того, що це сімейне свято, і воно було однією з основних причин, коли люди могли зібратися та провести разом час. До речі, цього часто не розуміють туристи, які приїжджають до Львова шостого січня і бачать, що все зачинене, а львів’яни кудись зникли”, – пояснює історик Ігор Лильо.
А от у селі варіацій того, як підкидати кутю до стелі було багато. Наприклад, популяризатор українських традицій Віра Манько у книзі “Обряди і страви Святого Вечора” пише, що на Стрийщині (Львівська область) господар першу ложку куті давав дідуху, і ця ложка стирчала у снопі аж до Нового Року.
Популярним у селах було майстрування прикрас. У деяких районах Львівщини виготовляли так званих “павуків” з соломи, яких підвішували в хаті. Їх робили з тонких дерев’яних прутиків чи дроту. Про те, чому на Різдво виготовляють павука, оповідає кілька легенд. Віра Манько пише про таку:
“Втікаючи від Іродових воїнів і зачувши їхнє наближення, Мати Божа з Йосифом та Ісусиком сховались у печеру. Павук миттєво заснував вхід до печери павутинням. Коли над’їхали воїни і побачили таке густе сплетіння павутини, то зрозуміли, що тут не тільки не могли зайти люди, а й комаха залетіти, отож помчали далі. І Свята Родина була врятована”.
Все ж місто на Різдво пропонувало більше розваг, ніж можна було знайти у селі, тому до Львова з’їжджалися на ковзанку чи різдвяний ярмарок.
Ця традиція відроджується і зараз.
Джерело: BBC Україна
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
