Реформування освіти в Україні і новації, які воно пропонує, нині є чи не найбільш обговорюваною темою серед освітян. Одне із запланованих нововведень – об’єднання у спільний предмет природничих наук для старшої школи (після 9-го класу) і класів гуманітарного профілю. Про це нещодавно заявила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.
Як йдеться у розробленому проекті типового навчального плану для учнів 10-11 класів, якщо школа обирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії вона отримує у межах інтегрованого предмету “Людина і природа”. Правознавство, економіка, “Людина і світ” об’єднають в предмет “Людина і суспільство”.
Таку новину самі педагоги сприйняли насторожено. Адже відразу виникло багато запитань, як це можливо зробити і чи отримуватимуть діти достатньо знань. Також проблемою у впровадженні нового курсу вважають відсутність фахівців. Адже у вишах немає спеціальностей, які б об’єднували такі предмети, як, до прикладу, математика, хімія, фізика і географія. А щоб їх підготувати, потрібно чимало часу, переконані педагоги.
Що думають вчителі та учні
На думку Юрія Халавки, заступника директора Інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, рівень підготовки навіть дуже хорошого вчителя хімії з інших наук (географії чи біології) – невисокий. А щоб перевчити їх – потрібна мотивація і час.
“У гуманітарних класах це може мати зміст при тому, що, крім інтегрованого курсу, має бути можливість обрати окремі спеціалізовані курси. Навіть зараз, коли все розділено і предмети читають професіонали – цілісна природнича картина не формується”, – каже Юрій Халавка.
Цю думку підтримує й директор однієї з Черкаських гімназій Василь Пивоваров:
“Ті вчителі, які працюють сьогодні – вони “предметники”. Для того, щоб викладати інтегрований курс, необхідно до цього готувати. Хімік не може досконало викладати біологію. Загалом, це гарна ідея, що береться проблема, і вона вивчається з погляду всіх наук”, – каже чоловік.
Викладач фізики та астрономії Чернівецького міського ліцею №1, заслужений вчитель України Пауль Пшенічка вважає, що перейнятий досвід іноземних країн не зовсім підходить українській школі:
“Де написано, що гуманітарії повинні бути неосвіченими людьми? А що, для класів природничого напрямку, українську та іноземну мови, історію та літературу також об’єднають в один предмет? А як щодо того, щоб для негурманів першу, другу і третю страви в ресторані подавати в одній мисці? Нам намагаються продати модель американської середньої освіти, яку самі американці піддають нищі
вній критиці”.
На думку юного винахідника та цьогорічного випускника однієї з київських шкіл Миколи Іванченка, ідея об’єднання предметів не дуже хороша:
“Я вважаю, що людина має бути всебічно розвинутою, а шкільна програма абсолютно нескладна. І з кожним роком вона стає простішою. Я побачив це особисто, коли готувався до ЗНО. Переглянувши тести з трьох предметів (математика, українська мова і хімія), я помітив, що, починаючи з 2012 року, програма ЗНО ставала простішою. Воно було розбавлене елементарними завданнями. І я, хоч і не сильно “товаришую” з математикою, та все ж тестування здав на 170 балів”, – каже хлопець.
Він додає, що поглиблене вивчення деяких предметів – потрібне. Але об’єднувати хімію з географією не можна.
“Кожна людина має знати, де знаходиться Кіпр і що залізо іржавіє від води. Ну й інші елементарні речі. Школа й так дає поверхневі знання з усіх предметів. А іноді й хибні. А у гуманітаріїв, які вивчатимуть декілька наук в одному предметі буде ще більше «каші в голові» про побудову світу і законах, за якими він існує. Тому навіть я, хімік, повинен знати історію і читати книги не лише з хімії”, – переконаний Микола.
“Інтегровані курси учні вивчатимуть добровільно і лише за власним бажанням” – МОН
Заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН, начальник відділу змісту освіти, мовної політики та освіти нацменшин Наталія Бєскова переконує, що причин для хвилювання немає. Люди просто сприйняли інформацію викривлено. І географія, і хімія, і біологія і математика залишаються. І навіть на фізику збільшується кількість годин. А інтегровані курси учні вивчатимуть добровільно і лише за власним бажанням.
“Є багато запитів у міністерства від шкіл, де поглиблено вивчаються іноземні мови (у них там по 8-10 уроків на тиждень). Вони дуже перевантажені. І вивчивши досвід інших країн, розробили програму інтегрованого курсу, який називається природничі науки. Саме для гуманітаріїв 10-11 класів. Вона об’єднує знання з природничих предметів, і її буде 4 год на тиждень у 10 класі, і так само в 11. І це лише для тих, хто захоче добровільно. І для тих, хто не буде складати ЗНО з цих предметів. Ми дуже обережно до цього підходимо”, – каже Наталія Бєскова.
Вона додає, що всі інші школярі навчатимуться як і раніше. Вчителі будуть перекваліфіковуватись. Також уже є запити до вишів, щоб вони при підготовці педагогів враховували інтеграцію предметів.
“Більшість учителів природничих дисциплін мають декілька фахів. До прикладу фізики і астрономії, хімії і біології. Я за фахом вчитель географії і біології з правом викладання хімії”, – зазначає Наталія Бєскова.
“Такі курси допомагають формувати цілісне бачення світу”
Інтегровані курси не є новими для деяких українських шкіл. Так звані кейс-уроки успішно практикують педагоги не лише у старшій, але у середній і молодшій школах. За словами керівника середньої школи ГО “Освітня платформа”, коуч-тренера Ірини Пилипчук, такі курси допомагають формувати цілісне бачення світу.
“Я сама вже декілька років досліджую і розробляю кейс-уроки. В Україні є вже готовий контент – Гіпермаркет знань. Кейс-уроки об’єднують предмети у залежності від того, який об’єкт досліджується. На мою думку, це дійсно цікаво і доречно. Це інтегральне мислення, і це дає можливість не лише розвантажити програму дітей, а й зацікавити їх. Такі інтегровані уроки дають змогу розвитку ерудиції у дітей”, – каже педагог.
Додає, що перекваліфікувати вчителів цілком реально. Є педагоги творчі і вони зможуть це зробити.
“Учителі, які багато років викладають свій предмет, працюють за одними планами, за одними підручниками у межах свого предмету. І вони бояться вийти за межі. Але це виклик часу. Бо сьогодні дійсно випускники школи мають фрагментарне мислення і сприйняття світу. І це є великою проблемою. До прикладу, дитина вивчає фізику за програмою, а уже через місяць це все забуває. І те саме ЗНО – здав, вивчив, забув. Знання ці далекі від життя. Тому я за новацію, але з правильним підходом до неї”.
Як повідомила Наталія Бєскова, інтегрований курс можна буде обрати уже з наступного року. Це впроваджується як експеримент. Програма вже розроблена, напрацьовуються методичні рекомендації з приводу впровадження цього курсу, і видавництва готові їх видати.
“Процес уже закрутився. Запланована всеукраїнська нарада, щоб дати рекомендації з приводу курсу, і дати доручення про вибір тих шкіл, де цей експеримент буде здійснюватися”.
Джерело: uain.press
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини