Українські народні прислів’я та приказки живуть активним і безперервним життям. Постійно народжуються нові і зникають старі, що віджили свій вік і не мають у сучасному суспільстві основи для існування.
Немає, напевне, такої людини, яка б у своєму житті не користувалася цими образними поетичними шедеврами. На Гуцульщині побутує дуже багато прислів’їв і приказок, влучних, дотепних висловів. Талановиті гуцули створюють нові, які приживаються і збагачують невичерпну скарбницю цього цікавого дійового жанру фольклору.
- мовчи єзичку, будеш кашку їсти
- ни в голові, ни в кишені
- сміяласи грузь з болота
- єкий сам, таку взєв, ни раз не миливси
- ага жди, псе, коли кобила здохне
- говорила-везласи, ішла пішки-несласи
- свій за своїм єк ни заплаче, то хоч си скривит
- рука руку миє, а дві – лице
- ни в головици, ни в гудзици (вульг.)
- ліпше з розумним загубити, єк з дурним найти
- тоди лико дерти, коли вно си дере, тоді дівку виддавати, єк хто бере
- з-пид стріхи та пид ринву
- най чоловік єк ворона, зато жинці – оборона
- а на души, хоть пидпеньки суши
- хто винен – невістка: дома не було – спідниця висіла
- мокрий дощу не боїтси
- в кого в руках, в того в зубах
- дивитси, єк миш з муки
- хто поперекує, той дома не ночує
- єк бідний женивси, нич коротка була
- єк нема у голові, на єрмарку ни купиш
- на тобі Боже, що мені не гоже
- йму хоч ків на голові теши
- єке їхало, таке й здибало
- ни кує, ни меле
- ти мені губи оближи, коли вони гіркі, а коли солодкі, то я й сам оближу
- чим багаті, тим і раді
- вид нас мало, вид Бога бирше
- одне в луг, а друге – в плуг
- смієси горшок з баніка, що обидва спузіні
- стара любов ни ржавіє
- старого любити – себе губити
- ни в зуб ногов
- ни по той дуб миля
- єблуко вид єблуні далеко не котитси
- світу бирше, єк у викні
- єк постелиш, так си виспиш
- мовчи глуха, менше гріха
- йму свині чухлютси в голову
- заправив, єк за ридну маму
- ни знаю єк, али ни так
- хто питає у слабого здоров’я
- так робит, єк мокре горит
- ранок – панок
- хто борше встав, той штани вбрав
- свій до свого по своє
- з милим рай і в халупі
- що уб’єш, то в’їдеш
- єк дбаєш, так і маєш
- дивитси єк баран на звізди
- хоч в голові пусто, аби гроший густо
- то байка, – до весіля зажиє
- у доброго мужа – жінка, єк ружа
- ліпше вік дівувати, єк з нелюбом доживати
- вінец то дівоцтву кінец
- найкраща спивка – то чоловік і жинка
- муж і жона – одна сатана
- жінка в хаті три кути держит, а чоловік – четвертий
- жінка ни бита, єк коса не клепана
- жіноча дорога – від печи до порога
- жіноча сила в єзиці
- теща лиш єзиком плеще
- той мені сват, хто мені рад
- дід і баба – одна рада
- з файної дівки й молодиця файна
- надувси, єк вош на морозі
- що кому смакує, най здоров пакує
- ни лий, ни масло
- багачеви з бідним не по дорозі
- най буде гірше, аби май було йнакше
- багачеви дідько задурно дитину колише, а бідному й за гроші ни хоче
- запри стайню, коли коні вкрали
- старцям пиво не пити
- щоби тут шос розибратиси – треба мати сім п´єд мижи очима
- дорвавси, єк дурний до мила
- притиснуло суком до гудзици (вульг.)
- гоноровий, єк штири косици у гудзици (вульг.)
- третий рукав й так ни виросте
- невістка – чужа кістка
- зєть тещи не брат
- свекор і свекруха – одного духа
- у злої свекрухи і ззаду очі
- перейшов на бабский розум
- ни до зир робит прозир
- так голова болит – готь тулій до дривітні
- так близько, єк сокиров веречи
- у найпущій хаті лиш два рази наливают
- пив світу плаче, а пив скаче
- так напивси, шо п’єтої не розуміє
- єк ни пролупиш очі – пролупиш кишеню
- гостеви два рази раді: перший – коли прийшов, а другий – коли вже йде
- хто ни хоче чужого, аби свого ни мав
Джерело: Косівська центральна районна бібліотека
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!