Топ-8 туристичних розчарувань, або неправдиві міфи про Львів

Старі легенди про Львів, перемішані з фактами, розповідають не лише екскурсоводи, а й самі львів’яни. Ми вирішили поділитись із вами, де ж закінчується історична правда Львова і розпочинаються міфи.

1. На Високому Замку немає замку

Насправді, фортеця була знищена до 1868–1869 років. Від замку зберігся лише фрагмент стіни – південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.

2. Старий трамвай-кав’ярня, що біля пам’ятника Федорову ніколи не їздив вулицями Львова

Багато туристів думають, що “Старенький трамвай” дійсно їздив вулицями Львова. Насправді, вагончик є точною копією львівського трамваю початку минулого століття.

3. У Львові НЕ ненавидять російську мову.

Серед туристів побутує думка, що у Львові не можна розмовляти російською. Насправді, більшість львів’ян спілується українською, але за російську мову тут нікого не вб’ють.

4. У Львові подивитися на Полтву офіційно не можна. Ця міська «річка» не відкрита, хоч протікає під проспектом Свободи.

У Львові не проводять екскурсії підземною Полтвою. Хоч ті, хто насмілились і неофіційно туди все ж таки потрапили, зазначають, що це було би справді цікавим місцем для туристів.

5. У Львові немає метро. І ніколи не було.

Популярна вигадка про Львівське метро й досі “гуляє” просторами інтернету. Міф про неіснуючий у місті транспорт розпочав ширитись мережею через історії про “жахливі та неприпустимі речі”, які витворяють працівники львівського метрополітену з російськими гістьми у місті. Зокрема, такий собі користувач torshirsky в блозі описує всю, досі невідому історію будівництва “підземки” та, навіть, назви станцій: що де є, що на кожній відбувається. З історії, яку описує, вже “пан Анонім”, це не метро, а справжня система нищення росіян – їх і варять, і палять, і катують…

В час загострення російсько-українських відносин спогад про метро знову “виплив” назовні. Зокрема, ЗМІ Росії оприлюднили новину про російську дитину, яку наче б то “розп’яли” у львівському метро.

6.  Львівська “сидяча статуя Свободи” – зовсім не статуя Свободи, а частина скульптурної композиції “Ощадність”.

Ходить байка, що на будинку музею етнографії знаходиться єдина у світі сидяча статуя Свободи. Це абсолютна вигадка. Насправді жінка в короні з променями і смолоскипом у руках – частина скульптурної композиції “Ощадність”. Біля неї сидять два кам’яні чоловіки, які символізують успіх у сільському господарстві та промисловості.

У часи Януковича львів’яни жартома порівнювали цю статую з Юлією Тимошенко. Що от маємо країну, де навіть статуя Свободи сидить.

7. Оперний театр не осідає під землю.

Серед львів’ян та туристів існує легенда, яка стосується постаті Зигмунта Ґорґолевського, головного архітектора Оперного театру. Він начебто повісився, коли побачив, що будівлю підмило, затопило підвали, і через це вона мала провалитися в Полтву. Насправді ж Ґорґолевський помер своєю смертю. Але якщо подивитися на рівень вулиць, то та, що знаходиться праворуч від театру, – вища, а та, яка ліворуч – нижча. Тому візуально будівля справді виглядає похиленою.

8. Львів – не польське місто.

Те, що Львів – польське місто доволі поширений стереотип. Поляки приїжджають зі своїми екскурсоводами до Львова і плачуть: як це їхня влада могла допустити, що якісь українці взяли Львів. У Польщі також мовить “Радіо Марія”. Воно на двi третини — релігійне, а на одну — шовіністично-націоналістичне, крайньо радикальне. На ньому розповідають, що треба повернути східні кордони, що Львів –місто, яке належить Польщі. Поляки знаходять цьому пiдтвердження, тому що їм про це розповідає їх екскурсовод. Але насправді, це тільки міф.

 За матеріалами lviv.vgorode.ua

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини