Довкола нашумілої книги: Незалежне книговидання в Україні – реальність чи майя?

13 вересня стартує Львівський форум видавців – свято, якого чекають книговидавці та книгомани. Цьогоріч ще напередодні відкриття Форуму трапився інцидент, головним фігурантом якого стала книга Лариси Денисенко “Майя та її мами”.


Ажіотаж довкола цього твору зумовила його тема – нетрадиційні, дикриміновані родини, толерантність і т.д. (так позиціонують основний меседж книги самі автори).

А ще – відмова Форуму від презентації видання – через начебто погрози радикалів зірвати захід.
Словом, книгу ще не презентували, зате вдала піар-кампанія вже стартувала.

Окремі видання одразу звинуватили Львів у негостинності до творіння Денисенко, читай – у несприйнятті пропагованих Ларисою Денисенко ідеалів “нетаких родин”.

Є у цій історії один нюанс, на який, мабуть, варто таки звернути увагу у всій цій історії і про який чомусь не згадують журналісти. Меценатом книги став такий собі Фонд імені Гайнріха Бьолля. Саме цей фонд організував свого часу приїзд в Україну німецького історика Ґжеґоша Россолінського-Лібе із лекцією «Степан Бандера: життя українського фашиста і пам’ять про нього (1909-2009)». Про це писало видання “Український тиждень”. Додамо, що на тій “лекції” Россолінський-Лібе звинуватив також Українську греко-католицькоу церкву у тому, що саме вона сприяла вихованню «українського фашизму», оскільки, мовляв, значна частина лідерів та активістів походила із сімей греко-католицьких священників. До речі, тоді делегата Фонду Бьолля та “псевдоісторика” відмовилися прийняти провідні виші України – через низький фаховий рівень…

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини