Львівські кафе, кав’ярні та кнайпи – це елемент культури міста. Вони заслуговують на те, щоб поміж вивченням історичних та культурних пам’яток Львова, знайомитися з закладами також.
Те, що я так добре знаю заклади Львова, заслуга моєї специфіки роботи. Якщо ви думаєте, що подорожувати і працювати на виїзді, це легко, просто і захоплююче, то будете праві. Але тут є ще свої нюанси: іноді потрібно чекати 3-4 години до початку зйомки або 5-6 годин до відправлення потяга. Львівські кнайпи з вайфаєм у цьому мені допомагають.
Як не дивно, я почну з МакДональдса.
У Львові кілька закладів цього бренду, звісно найпопулярнішими є ті, що у центрі міста. Мій улюблений знаходиться на проспекті Шевченка.
Цей заклад має свої переваги – він відчинений тоді, коли інші львівські кнайпи зранку ще зачинені. Зачекати кілька годин, випити кави, посидіти в інтернеті – будь ласка.
Одного разу я зранку прокинулася за 5 хвилин до зупинки потяга, і, звісно, туалет уже зачинили. Прийшлося чистити зуби в жіночій кімнаті в МакДональдсі. Нічого не поробиш, дорога вона така.
А ще тут найкраща кава, як на мене.
І люди з гумором тут теж є.
Випиваючи свою середню порцію латте без цукру у Макдональсі, другу порцію кави зранку по графіку я можу випити тут:
Культова кнайпа “Вірменка”. Ця вже легендарна, старенька кав’ярня, заснована ще у 1979 році, була свого часу місцем посиденьок львівської богеми та прогресивної молоді. Кнайпа без пафосу, з совдепівським персоналом, але тут є своя атмосфера.
Я завжди замовляю тут каву по-східному з однією ложкою цукру – це не звикле еспресо, вона має специфічний кавовий осад.
Взагалі мої улюблені заклади знаходяться на Вірменській вулиці, і наступний “Фацет”.
Я знайшла це кафе минулого року зимовим холодним вечором.
У “Фацеті” варять смачнющий глінтвейн, взимку цей напій просто незамінний. А ще тут смачний трав’яний чай.
А от кухня тут не дуже, але це не проблема, – є купа інших кафе, де можна смачно поїсти. Приїхати до Львова і відвідати один тільки заклад, коли до ваших послуг відчинено стільки дверей, то не розумно. Зате у “Фацеті” чудова затишна атмосфера.
А ще мені подобається, що у інтер’єрі збережено частину старої кладки та ідеально вписаний старий кахель. Такі дрібниці важливі у дизайні.
Місце, де я любила поїсти, – “Гасова лямпа”. Ця кнайпа є першою в Україні музеєм-ресторацією, адже тут зібрана велика колекція гасових лямп, які були винайдені у Львові у 1853 році.
Моя любов до цього закладу закінчилася тоді, коли минулого літа я піднімалася по сходинках, а зверху спускався офіціант з тацею і з пивом. Результат цієї зустрічі був дуже сумним, ви здогадуєтеся. Прийшлося купувати новий одяг, оскільки цей хоча і висохнув у спеку, але мав такий аромат, фуу, і до лампочки мені були вибачення офіціанта.
Зараз я іноді заходжу сюди фотографувати, коли на вулиці холодно, зйомка безкоштовна. Мені дуже подобається контраст цих кольорів, ось минулого тижня ми зробили кілька кадрів, а наречені випили глінтвейну, щоб зігрітися. два в одному)
Ну що ж, “Гасова Лямпа” однозначно заслуговує на вашу увагу. Тільки не забудьте натиснути червону кнопку, коли підійматиметеся по сходах.
.
Місце, де можна поїсти, це “Перша львівська грильова ресторація м’яса та справедливості”. Цей заклад є досить популярним.
Щоб попасти у середину, іноді потрібно вистояти у черзі на вулиці. Коли на вулиці дощ, це не дуже приємно, звісно.
В середині дуже тепло і дуже гамірно. Складається враження, що адміністрація закладу мала за мету наставити чим побільше столиків і стільців, аби вмістити найбільше народу. Коли ви сидите, вас постійно хтось буде штовхати у спину.
Ще один нюанс цього закладу – гриль. Із-за того, що він розташований всередині, димом пахне всюди. Навіть ваш одяг після відвідування ресторації буде пахнути так, ніби ви повернулися з лісу, де смажили шашлик.
До речі, про шашлик. Звичайнісінький шашлик, нічого особливого. Все-таки реклама і піар має велике значення, як на мене, заклад занадто розпіарений.
У Львові відкривається безліч нових закладів, і це чудово. Нещодавно по вул. Друкарській відкрилася нова ресторація “Тante sophie”, що у перекладі з французької “Тітонька Софія”.
Ще задовго до свого відкриття ці сині двері цікавили туристів і львів’ян, а фотографів особливо. Було ясно, що буде щось нове в житті Львова. “А ларчик просто відкривався”, – нове кафе, звісно ж.
На жаль, нічого не можу сказати про меню, адже заскочила просто випити кави і подивитися інтер’єр. До речі, атмосфера мені нагадала одеський ресторан “Дача”. Ностальгія.
Лишається колись ще зайти і замовити слимаків під соусом. Може, й буде не смачно, зате буде про що розповідати.
І останній заклад в огляді на сьогодні – це “Шампанерія Х & Х”, що на Лесі Українки. Як на мене, це чисто “дівчачий” заклад для посиденьок з подругою.
Тут подають різноманітні хот-доги, хачапурі (саме тому назва містить дві букви «Х») та великий асортимент шампанського та ігристих вин. Я пробувала хот-дог (такий собі), а от рожеве шампанське і бастурма були смачними.
В любому випадку, якщо у вас зустріч з подругою, то варто заскочити до Шампанерії, вам сподобається.
На останок я вагалася, чи ставити у пост відгук про “Форум Львів” але оскільки стаття більш присвячена місцям Львова, де можна вбити час, то “Форум Львів” саме те місце, де можна пропасти надовго.
Насамперед, зручне розташування, – центр міста, тепер уже не потрібно їхати 40 хвилин до King Cross Leopolis, щоб купити собі шарфика. Безліч бутіків відомих брендів, заклади швидкого харчування та кінотеатри, – усе до послуг відвідувачів.
Але мене вразило не це. “Форум Львів”, як на мене, то рай для фотографа – безліч фактур, композиційних та кольорових рішень (оо, це взагалі шик).
.
А якщо пощастить, навіть можна зловити цікавий сюжет.
Тепер я точно знаю, коли мені прийдеться вбити кілька годин до відправлення потяга, я обов’язково проведу їх у “Форум Львів”, ведучи полювання за новими кадрами. До речі, один знімок я поставила у свій мікроблог в інсті, і мені відписала у коментах пара, що це вони на фото! це було круто)
Хоча ні, стільки ще закладів я не описала. “Львівська копальня кави”, “Мазох-кафе”, “Криївка”, “Масонська ложа”, “Правда”, “Дім легенд”, “Під золотою розою”, “Дзига”, “Атлас”…
Ох, цей Львів!
Автор: Cler Raychuk
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!
