Палац Потоцьких у Львові – чудовий зразок палацової архітектури з європейським розмахом і французьким шармом
Старовинну вулицю імені Миколая Коперника у Львові прикрашає палац графів Потоцьких, що велично здіймається над рештою будівель. Ця розкішна споруда у стилі французького неоренесансу кінця XIX століття є пам’яткою архітектури і однією з найпопулярніших туристичних родзинок Львова.
Спершу тут був парк і невеличка мисливська садиба на березі річки. Побудувати тут палац вирішив політичний діяч і намісник Галичини Альфред ІІ Юзеф Потоцький. Створення проекту палацу граф, як палкий поціновувач французької архітектури, доручив архітектору з Франції Луї Доверн’є. У 80-тих роках ХІХ століття почали будівництво, яким керував польський архітектор Юліан Цибульський. Але Альфред ІІ рано помер і не встиг побачити резиденцію. Будівництво завершив його син, Роман Потоцький та дружина, Марія Климентина Потоцька з Сангушків.
Масивні ковані ворота з флігелями відокремлюють територію палацу від вулиці і яскраво підкреслюють значущість будівлі. За ними розкинулась площа, на якій і знаходиться палац Потоцьких, двір для карет, стайня й інші споруди. З внутрішньої сторони палацового ансамблю знаходиться чудова тераса зі сходами, що ведуть прямо в парк.
Всередині палац Потоцьких також вражає вишуканістю і багатим інтер’єром. У правій частині першого поверху знаходяться господарські приміщення, а у лівій – приміщення для прийому гостей і кімнати, що сполучені з терасою і виходом у сад. В палаці є дуже красиві розкішні кімнати: Блакитна зала (колишня їдальня), Дзеркальна (колишня танцювальна зала), Червона зала, які оформлені позолотою, ліпниною, різнокольоровим мармуром, настінним розписом, цінною деревиною. Другий поверх був призначений для потреб господарів, а на третьому були розміщені численні спальні для гостей.
До 1879 року навколо палацу був величезний міський парк, але з кінця XIX століття тут почали активно будувати багатоповерхові будинки. Саме через це, розкішний палац видно лише з вулиці Коперника.
Палац пережив кілька важких історичних моментів. Споруда вціліла і вистояла під час боїв у 1918 році. Під час показового польоту з нагоди першої річниці зайняття міста поляками на палац впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса. Падіння літака та вибух паливних баків спричинив пожежу верхніх поверхів та даху будинку. Граф подав позов про відшкодування збитків та виграв судовий процес і отримав згодом від польської держави компенсацію, яку витратив на реставрацію. В період німецької окупації Альфред ІІІ, залишив місто і поселився у Ланьцутському маєтку, а тим часом в палаці без власника було розквартировано штаб італійської армії.
За радянської влади палац був переданий Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин. З 1972 року тут розміщувався палац урочистих подій.
Неприємним фактом у житті палацу є й те, що наприкінці 80-тих років ХХ століття у палацовому парку почалися роботи з прокладання тунелів підземного трамваю. У дворі палацу Потоцьких вирили вентиляційну шахту для першого тунелю, але коли досягли глибини 25 м, подальше поглиблення довелося припинити через просідання ґрунту і руйнацію прилеглих будівель. Найбільше постраждав фундамент палацу Потоцьких, який довелося зміцнювати, насичуючи ґрунт рідким склом. На згадку про цей невдалий проект в парку залишилася неприваблива прибудова, у якій з 1997 року діє Музей мистецтва давньої української книги.
У 2000-них роках палац був переданий львівській галереї мистецтв, яка діє і зараз. Тут можна побачити твори мистецтва Італії, Іспанії, Нідерландів та Фландрії, Голландії, НІмеччини, Австрії, Франції, Польщі, Угорщини та Чехії, Далекого сходу, Російської імперії.
Джерело: Відкривай Україну
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини