Дощ, кохання, Львів – у віршах Христини Кравчишин

1900
Львівська осіння © Сергій Криниця

Молода львівська юристка та мама у декреті Христина Кравчишин вже багато років захоплюється поезією. І не просто захоплюється, а й сама творить її. Жінка пише переважно про Львів, адже саме наше місто надихає її своєю неповторністю, красою, багатогранністю…

Львів © vk.com
Львів © vk.com

У Львові дощ. У Львові сильна злива.
Та я до Нього ніжно пригорнусь!
І прошепочу, що я з Ним така щаслива!
Без Нього я залишитись боюсь!

І шум дощу мене в обіймах заколише!
Я буду чути тільки тихий серця стук!
Я знаю: Він мене ніколи не залишить
І не відпустить зі своїх коханих рук!!!

Христина Кравчишин.
Львів. 15.02.2016р.

Романтичний Львів © Олег Добрянський
Романтичний Львів © Олег Добрянський

(В.Ф.)

Їй так пасує місто Львів!!!
Вона у ньому особлива!
І хто би що не говорив,
Вона лиш тут така зваблива!

Бо місто Львів, бо місто Львів
Такою бути надихає!
Моє кохане місто Львів
Свої таємні чари має!

Якщо не віриш, то пройдись
Вечірнім Львовом випадково!
Та лиш уважно придивись:
У Львові світло й кольорово!

І тільки тут Їй на душі
Стає так легко! Бо тут – вдома!
Тут Її спогади живі!
Вона собі лиш тут знайома!

Їй так пасує місто Львів!!!
Бо як Йому не пасувати!
Я скажу замість сотні слів:
“Таку не можна не кохати!!!!”

Христина Кравчишин.
Львів. 18.08.2016р.

Львів © vk.com
Львів © vk.com

От за що я люблю Львів?
Тут усі серця відкриті!
Тут не треба зайвих слів,
Лиш ловити щастя миті!!!

Всюди тут така краса!
Лиш чомусь не помічаєш!!!
Ходиш і не знаєш сам:
Гарним містом ти блукаєш!!!

Я любуюсь і люблю,
Міста кращого не знаю!
Горда, що я тут живу,
Що з сім’єю тут гуляю!

Хочу все своє життя
Я у Львові лиш прожити!
Тут повітря і земля
Такі, що хочеться творити!!!

Христина Кравчишин.
Львів. 10.08.2016р.

Walking Together © Leonid Artemov
Walking Together © Leonid Artemov

Яка красива Львівська осінь!
Якщо поглянути з небес:
Ця кольорова з листя просинь –
Це справжнє чудо із чудес!

Мені виблискує любов’ю
Тут кожна квіточка й листок!
І манить дощ так за собою,
Щоб ти до ниточки промок!

І йдуть закохані по Львову!
Її рука в його руці!
Таку картину ти святкову
Побачиш у осінні дні!

Любуюсь цим напевно й досі!
Люблю, коли листки летять,
Й що незважаючи на осінь,
Серця закоханих горять!

Христина Кравчишин.
Львів. 13.10.2016р.

Дощ у Львові © Eugene Gursky
Дощ у Львові © Eugene Gursky

ВАЛЬС ДОЩУ

На вулиці в повільнім вальсі
Дощу краплини Вітер закружляв!
Їм було затишно у танці,
Їх вітер в пару поєднав!

За вітром крапельки летіли,
За вітром мчалися у даль!
І щиро так вони хотіли
Сховатись за його вуаль!

Кружляв їх вітер вище й вище
Аж попід самі небеса!
Вони тулились ближче й ближче,
Немов ранковая роса!

Дощу хотілося упасти
Туди поближче до людей!
Й подарувати їм це щастя
Й новий осінній добрий день!

А Вітер їх кружляв у танці,
На землю впасти не давав!
У тім повільнім дощу вальсі
І Він із ними теж літав!

А небо було світле й чисте!
І дощ у вальсі – дивина!!!
Світились крапельки барвисто,
Та з-поміж них була одна:

Одна без пари, тільки з Вітром!
Здавалось дивним це! Чому?
Світило сонце ясним світлом,
Та Вітер не лишав саму!

Їм було добре вдвох: спокійно!
Вона Йому спиняла час!
А дощ тремтів на крилах вітру,
Танцюючи повільний вальс!!!

Христина Кравчишин.
Львів. 18.09.2016р.

Львів п'янить © Yura Ozhiyivsky
Львів п’янить © Yura Ozhiyivsky

ТОБІ, МІЙ ЛЬВОВЕ!!!!
Мене п’янить, мене чарує рідне місто!!
І серед інших мому серцю милий Ти!
І мрію я: у Львові гарно, світло, чисто.
Бо місто Львів – це місто справжньої краси!

І я закохуюсь щодня лише у Тебе!!
Блукаю вуличками мов останній раз!
І запах Львова пригорне мене до себе!
І не відпустить, бо усе в цю мить для нас!

Я тільки Львову у коханні признаюся:
“Коханий Львове, Ти мене не відпускай!
Якщо від Тебе я далеко опинюся,
Мене додому Ти думками повертай!!!”

Христина Кравчишин.
Львів. 09.03.2016р.