Топ-9 місць Львівщини, де варто провести вихідні

На відпочинок можна поїхати у далекі закордонні краї, або ж, як більш бюджетний варіант, відпочити в Одесі, Шацьку, чи, приміром, на Закарпатті. Але для цього все-одно треба витратити чималу суму: переліт, готель, харчування-перебування. Не кажучи же про те, що двох днів для таких місць явно замало, хотілося б бодай тиждень.

Якщо ж ані відпустки, ані стосика вільних грошей найближчим часом не передбачається, то можна обмежитись і Львівською областю. У цьому випадку можна зробити так би мовити «кавалерійський наскок» – сісти зранку в електричку чи автобус і вирушити в одне із міст області. Ну а ввечері повернутись додому. Дорога в обидва кінці у вас займе максимум 5 годин. Якщо маєте власний автомобіль – можна вкластися і в 2,5 години.

Але ж ви зібрались на відпочинок, тож поспіх тут не завжди доречний. Можна не поспішаючи походити по старому місту, детально обдивившись всі достовиднгості, придбати якісь місцеві сувенірчики, ну а ввечері розслабитись за келихом вина чи бокалом пива (це вже кому як до смаку). Ну а на другий день відвідати ще якийсь цікавий об’єкт, який є по дорозі і вже не поспішаючи повернутись до Львова.

9. Дев’яте місце у нашому рейтингу туристичних міст та місць Львівщини посідає Городок та

Комарно

horodok_9.jpg

Городок має шарм типово галицького містечка з дещо метушливим центром і надзвичайно спокійним та розміреним життям поза межами центру містечка. Як у майже кожному галицькому містечку у його центрі є ратуша у стилі класицизму. Звісно, із годинником-курантами на вежі. Окрім того – церква Миколая з дзвіницею (між іншим, початок 16 ст.), дерев’яна церква святого Івана Хрестителя, яка датується 1754 роком, млин 16 століття та чимало інших пам’яток. Городок відомий і тим, що саме тут у 1932 році лоївка ОУН здійснила напад на польську пошту.

Городок розташовано на трасі, яка сполучає Львів із кордоном, тож проблем із готелями тут немає. Наприклад, невеличкий готель «Мрія», або ж, приблизно у тому ж форматі, готель «Каскад». Оскільки туристи, зокрема, транзитні у місті не є рідкістю, то є тут і де поїсти. Наприклад, у ресторані-музеї «Княжий двір», де фірмовими стравами є ребра в пиві, гречаний пиріг, салати «Княжий двір» та «Запорізька січ» ну і, звісно, «Мамин борщ».

komarno.jpg

А вже наступного дня можна заїхати у невеличке містечко Комарно, де є пам’ятка архітектури національного значення – дерев’яна церква Архистратига Михаїла, збудована у 1754 році.

8. Восьме місце рейтингу займають місто Старий Самбір та села Розлуч і Скелівка

– кожен із них має свою принаду, яка доповнює можливості іншого.

Одне з найцікавіших містечок на Прикарпатті – Старий Самбір. Маленьке, тихе, спокійне. До гір тут зовсім недалеко, врешті, Старосамбірський район вже має статус гірського.

800px-Staryj_Sambir-7.jpg

Свого часу такі містечка були осередками єврейського життя в Галичині, оскільки значна частина їх мешканців, або й навіть більшість, становили євреї. Зараз від того минулого залишились лише окремі пам’ятки, як от старосамбірська синагога та єврейський цвинтар. Між іншим, один з найстаріших в Україні, адже ховали тут ще у 16 столітті.

Якщо ви хочете трохи затриматись у цих краях, то зупинитись краще не в самому містечку, а в селі Розлуч.

ROzluch_kostiel_sv_Frantsiska_bordzhiia_1902__.jpg

Як бонус, матимете чудове повітря і карпатську природу плюс джерела мінеральної воли «Нафтуся», «Залізна» та «Содова». При базах є і кухні. А вже наступного дня, попивши мінеральної водички, можна вирушити в село Скелівку (колишній Фельштин). У селі зберігся костел святого Мартина з оборонною баштою-дзвіницею, однак головна принада села все ж не він. Село згадується у романі чеського письменника Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Звісно, у селі є і пам’ятник славному вояку.

7. Сьомим у нашому рейтингу є пара, що складається з міста Сокаль та села Тартаків.

На жаль, найцікавішу пам’ятку архітектури Сокаля – монастир бернардинів – ви зможете оглянути тільки здалеку, оскільки зараз там виправна колонія. Про те, що цю колонію варто закрити, а монастир передати міській громаді говориться давно, надто після недавньої пожежі на її території, однак поки ситуація залишилась незмінною.

sokal.jpg

Та попри цю обставину Сокаль таки варто відвідати, адже тут є ще церква святого Миколи (кінець 17 ст.), Сокальська ратуша, яка на відміну від інших аналогічних будівель є одноповерховою, звісно, з традиційною вежею – так само невисокою, але оригінальною за своєю архітектурою. Як і на більшості ратушанських веж, тут є годинник-куранти. Тут є де зупинитись на нічліг. Щодо поїсти, то у Сокалю є кафе «Рибка» на вулиці св. Петра і Павла, 3. «Фішка» закладу – золоті рибки, які плавають в акваріумі, а також зала для дітей.

А вже наступного дня можна вирушити до Тартакова – колишнього міста, яке тепер має статус села та відоме своїм палацом Потоцьких.

На жаль, зараз від нього збереглася тільки частина мурів. Натомість наприкінці 19 століття на рештках замку був зведений палац Збігнєва Лянцкоронського, який був власником села.

6. Північна Львівщина надзвичайно цікавий край для туризму, тож шосте місце у рейтингу найцікавіших туристичних міст Львівщини займає «блискуча трійка» міст Червонограда плюс Белз та Угнів.

chervonograd.jpg

Червоноград у більшості людей асоціюється із шахтами. Їх і справді у місті вистачає, що надає йому індустріального вигляду. Однак є й інший Червоноград – історичне місто, колишній Кристинопіль, головна пам’ятка якого все той же Палац Потоцьких. Щоправда, внаслідок пожежі наприкінці 80-х років минулого століття значна частина його зазнала руйнувань. Однак частково його вдалось відновити, і тепер там працює філія Львівського музею історії релігії. Для України це доволі унікальне поєднання шахт із палацовою архітектурою. Для Червонограду туризм не є основною галуззю економіки. Тим не менше, як і скрізь в Галичині, тут є і де переночувати, і де смачно поїсти. Цікаво, що у місті вдалось зберегти ресторан із 40-річною історією – «Шахтар». Щоправда, назва – це, мабуть, єдине, що у ньому залишилось від совіцьких часів. Нові власники зробили з нього цілком модерний заклад, фірмовою стравою якого є м’ясо по-імператорськи з грибами, сиром та фірмовим маринадом. Ну і ,звісно, окрім великих залів, є невеликі зали для компаній.

Північна Львівщина взагалі є унікальним регіоном з численними невеликими історичними містами, тож наступного дня ви матимете можливість оглянути на свій вибір Белз або Угнів. Обидва міста входять до п’ятірки найменших міст України (Угнів із 1007 мешканцями взагалі є найменшим українським містом). Але попри цю обставину, мають величезну кількість пам’яток. Передусім це Белз, в якому зберігся єврейський цвинтар – місто було одним із центрів формування ортодоксального хасидизму.

belz.jpg

Окрім того саме звідси походить головна християнська святиня Польщі – ікона Матері Божої Ченстоховської. У Белзі можна оглянути її копію. Щодо Угнева, то його головними пам’ятками є Василіянська церква та Успенський костел.

5. П’яте місце у нашому рейтингу ми віддали парі Трускавець-Борислав.

Тут суто курортний Трускавець доповнюється містом нафтовиків Бориславом.

Трускавець таки створений для неспішного відпочинку – головний об’єкт, задля якого сюди їдуть, звісно, бювет з мінеральною водою. Не відвідати трускавецький бювет це, як то кажуть, побувати у Ватикані і не побачити Папи Римського. Оглянути його, звісно, треба, ну а пити водичку – за рекомендацією лікаря. Якщо ж такої рекомендації немає, то варто просто продегустувати півсклянки «нафтусі» з чисто пізнавальною метою і вирушити на оглядини міста.

truskavets.jpg

Яке ж курортне місто без курортного парку! А він тут був закладений з ініціативи власника курорту Рамунда Яроша у 1920-30-х роках. Тут ви знайдете численні лавочки, альтанки, паркові скульптури. Хоча Трускавець має лише 20000 мешканців, однак у ньому є аж три музеї, тобто по одному музею на кожні 7000 мешканців. Найперше слід відвідати музей історії Трускавця, який знаходиться у віллі «Саріуш». Між іншим, численні старі вілли – це ще один пункт, яким славиться це місто, тож ви можете просто гуляти по місту, оглядаючи ці архітектурні твори. Те, що вілл у місті багато говорить і той факт, що ще один музей – Художній Михайла Біласа розташований в віллі «Гопляна», яка розташована якраз навпроти будівлі Трускавецької міськради. Обидві вілли є пам’ятками архітектури. І, врешті, єпархіальний музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Ну а ввечері можна сходити на концерт органної музики у римо-католицький костел на вулиці Суховоля, 1.

Якщо говорити про ночівлю у Трускавці, то у вас тут точно не буде проблем з цим – у курортному місті ми можете обирати все, що завгодно, від респектабельного «Ріксоса» де ціни стартують від 1600 грн до цілком прийнятних цін у приватних помешканнях. Так само не буде у вас проблем із харчуванням – власне на те, щоб ви не залишились голодними, працює вся курортна індустрія Трускавця. Між іншим, тут можна скуштувати справжню карпатську бринзу, яка обійдеться у 24 гривні, ну а порція солянки – у 36 грн.

І уже коли ви відпочили у Трускавці, то можна відвідати Борислав.

boryslav.jpg

І хоча місто нафтовиків зараз переживає не кращі часи, однак з точки зору мандрівника тут так само є на що подивитись. І найперше – це  храм святої Анни. Він відомий тим, що тут зберігається понад 500 останків християнських святих – аналогічного зібрання мощів немає в жодному іншому храмі України!

4. Втім Дрогобиччина – справді туристичний рай, тож 4 місце у нашому рейтингу найцікавіших міст та місць Львівщини посідає пара Дрогобич – Нагуєвичі.

Дрогобич – друге за кількістю населення місто Львівщини є вельми цікавим місцем, аби там провести вихідні, адже найперше має дуже добре сполучення із Львовом – маршрутки до Дрогобича їдуть кожні 20 хвилин. А вже коли ви приїдете до цього міста, то найперше слід оглянути церкву святого Юрія – віднедавна цей дерев’яний храм включили до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Окрім того,, варто піднятись і на шпиль міської ратуші. Вона, звісно, не така висока, як львівська, однак для того, щоб оглянути зверху порівняно невеликий Дрогобич – цього цілком достатньо. Також тут можна подивитись комплекс споруд Дрогобицького солеварного заводу (це для любителів промислової історії). Увечері можна відвідати місцевий театр імені Юрія Дрогобича – так що затятим театралам тут нудьгувати не доведеться.

drohobych.jpg

Дрогобич, хоч і розташований поруч із Трускавцем, однак не має курортного статусу, завдяки чому і нічліг, і харчування обійдуться вам за достатньо прийнятними цінами. Наприклад, двомісний номер у готелі обійдеться у близько 250 гривень.

Після Дрогобича варто заїхати бодай на кілька годин до Нагуєвич – села, де народився галицький письменник, філософ Іван Франко – у селі працює його музей.

nahujevychi.jpg

3. Врешті ми добрались до трійки найцікавіших, на нашу думку туристичних міст та місць Львівщини. На третьому місці у нашому рейтингу пара Золочів – Гавареччина.

Звісно, головна принада Золочівщини – Золочівський замок. Як і Жовківський замок він, свого часу був власністю королів Речі Посполитої Собєських. А будь-який королівський замок не терпить поспіху. Надто, коли в ньому є Китайський палац. А це одразу нагадує про чайну церемонію з усіма її ритуалами. Одне слово, коли ви вже потрапили у Золочів, то краще вже нікуди не поспішати та добре обдивитись це невелике, але симпатичне місто. Адже крім замку тут ще є Церква Воскресіння Христового (17 ст.), костел Вознесіння Господнього (18 ст) та низка інших пам’яток.

zolochiv.jpg

Як у туристичному місті у Золочеві є де зупинитись на ніч. Тут є і готелі, і ресторани. Наприклад, один з готелів розташований за якихось 500 метрів від центру міста і має 14 номерів. Щодо харчування, то тут є власний ресторан на 200 місць з українською та європейською кухнею – чотири зали, причому 2 з них – малі, так що почуватиметеся затишно.

А вже наступного дня ви матимете багатий вибір. Наприклад, поїхати у невеличке село Гавареччина.

havarechyna.jpg

Власне основна принада цього села – чорна задимлена кераміка. Це унікальна можливість побачити як шматок глини перетворюється у філіжанку чи глечик.

2. Донедавна Самбір

не мав статусу туристичного міста. Однак у місті направду велика кількість пам’яток, добре сполучення зі Львовом і непогано розвивається інфраструктура гостинності. Тож зараз це одне з найцікавіших міст для подорожувальників. Саме тому, на нашу думку, Самбір разом із селом Кульчиці цілком заслуговує на друге місце у нашому рейтингу.

sambir.jpg

Самбір можна назвати містом закоханих – саме тут, у церкві Різдва Пресвятої Богородиці знаходяться мощі святого Валентина. Тож одного цього достатньо, аби спеціально приїхати до міста на Дністрі. Але насправді у Самборі можна провести більше часу – пам’яток архітектури тут вистачає. Оглядини міста все ж варто розпочати з підйому на міську ратушу. Єдине, що ви звідти не побачите – це підземні ходи, які починаються з ратуші. Однак чи є вони насправді – невідомо, адже це – одна з міських легенд. А ще Самбір – це місто, де народився геніальний український режисер Лесь Курбас. Щоправда він провів тут тільки перші місяці свого життя, однак самбірчани пишаються своїм земляком – у помешканні, це трапилась ця визначна подія працює музей режисера. Увечері у місті можна відвідати концерт органної музики. Насправді Самбір вартує того, аби там провести вихідні – аби не поспішати до Львова можна зупинитись у центрі міста в готелі «Імперіал». Як і у більшості галицьких міст у Самборі ви не залишитесь голодними. Наприклад поїсти можна у ресторані «Каштан», який знаходиться у центральному місткому парку. Втім, якщо дозволяє час, то тему обіду можна поєднати з… відвідинами зоопарку. Щоправда для цього доведеться все ж виїхати за межі Самбора у сусіднє село Стрілковичі де є ресторан «Гостинний двір». Тут вас не лише смачно нагодують, а й покажуть страуси ну ферму та міні-зоопарк, оскільки власник цього закладу є водночас і власником звіринця.

А вже наступного дня сміливо вирушайте у село Кульчиці – батьківщину гетьмана Петра Сагайдачного.

1. А лідером нашого рейтингу, поза сумнівом є ідеальне місто Жовква

. Ця фраза вжита не випадково, адже свого часу воно будувалось як ідеальне місто. Про те, чому варто приїхати у Жовкву довго розписувати не будемо. Скажемо тільки, що за кількістю пам’яток архітектури у Львівській області вона поступається лише Львову. Ну а щодо якості цих пам’яток, то найпереконливішим є той факт, що одна з них – церква святої Трійці – увійшла до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. Втім, найбільше туристів приваблює все ж не вона, а Жовківський замок – колишня резиденція польських королів. Ну а навколо нього – чимало інших пам’яток архітектури. Тобто подивитись у Жовкві є на що.

zhovkva.JPG

Звісно, можна повернутись увечері до Львова, адже це якихось 25 кілометрів. А можна і залишитись на ніч в готелі – тут є навіть тризірковий (ціна 2-місного номера близько 300 грн). Щодо харчування – звісно, це можна зробити в обидвох названих готелях, де є власні ресторани. Однак є й інші варіанти, наприклад кафе.   До речі, у Жовкві місцева укоопспілка випускає газовану воду у старих совіцьких пляшках – «Дюшес» та інші пам’ятні з дитинства смаки.

Ну а вже наступного дня, як ви відпочинете у Жовкві, варто завітати у Крехів. Звісно для того, щоб побувати у місцевому монастирі.

krehiv.jpg

Oкремо ми вирішили винести одну з найцікавіших пар містечок Львівщини для відпочинку –

Олесько та Підгірці.

Якщо у всіх інших парах чітко зрозуміло, яке місто ставити на перше місце, а яке – на друге, так би мовити в доповнення, то тут є проблема – Можна спочатку гайнути в Олесько, а потім у Підгірці, а можна і навпаки. І там, і там є чудові замки.

Олеський замок тривалий час був одним з основних символів Львівщини.

olesko.jpg

Обома замками опікувався вже покійний Борис Возницький, який, на жаль, не встиг довести Підгорецький замок до такого ж блискучого стану, як у випадку з Олеським. Можливо, тому, що Олеським замком він зумів зайнятись набагато швидше. Підгорецький замок, між іншим, можна бачити в окремих сценах улюбленого фільму «Дартаньян і три мушкетери». Щодо харчування, то можна сміливо вирушати в Олеський замок – у замку працює ресторан «Гридниця».

pidhirci.jpg

Власне, Олесько з Підгірцями сміливо могли б претендувати на перше місце, якби не одне прикре але: нам так і не вдалось знайти ані в цих населених пунктах якогось бодай більш-менш пристойного готельчика. Якщо у вас є автомобіль – це не буле проблемою, натомість, якщо ви не маєте власного транспорту, то дорога може забрати досить тривалий час.

Автор: Олександр Сирцов
Джерело: www.kava.lviv.ua

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини