Львівські кнайпи

1020
Львівська кав'ярня ©

У Львові завжди любили пиво, яке варили тут ще із середньовіччя. У середньовічному Львові виникають і перші пивні, в яких можна було скуштувати смачне якісне пиво. У львівському магістраті була спеціальна комісія, що перевіряла якість пива. А робилось це так: свіже пиво розливали по дубовій лаві, на лаву сідав перевіряючий, одягнений обов’язково у шкіряні штани. Якщо штани прилипали до лави – пиво добре, якщо ні власник платив штраф.

Львівське пиво © strubcina.org
Львівське пиво © strubcina.org

Згодом, коли по вул. Клепарівській виникла Львівська пивоварня, найкращим і найпопулярнішим вважалося Львівське пиво та експортне. Його подавали у львівських пивних, що були своєрідними клубами з постійними відвідувачами. Були більш високого класу, середні, і також, особливо на передмістях, так звані “мордовні”. В такийзаклад можна було зайти і не вийти, або вийти ч ножем у животі. Сучасник писав, що в пивну входили як додому. Кожного кельнера знали по імені. Львів любив пити, вмів пити і знав що пити. Широко відомі були продукти пивоварні, а також горілчані вироби фірми Й. Бачевcького, яка мала свій магазин на пл. Ринок (тепер тут Універмаг). У Львові з’явились слова, яких не вживають ніде – кнайпа. гальба і т.д.
Фото будинку по вулиці Шевській, 10, початок XX ст. Ліворуч від ракурсу фотографа видно частину вивіски кнайпи Тепферів © strubcina.org
Фото будинку по вулиці Шевській, 10, початок XX ст. Ліворуч від ракурсу фотографа видно частину вивіски кнайпи Тепферів © strubcina.org

Відомою у Львові кнайпою була “В Нафтули”, Знаходилась вона на вул. Трибунальській. 12. недалеко від знаного “Атласу”, Назва кнайпи походить від специфічно перекрученого по-львівськи європейського імені колишнього власника Нафталі Тайфера. У Львові взагалі любили гарно перекручувати, скорочувати польські, єврейські, українські імена. Після смерті Нафталі його заклад успадкував син Михайло. Нафтула молодший хотів мати літературно-художній заклад не тільки із-за моди, а й особистих захоплень музикою. В кнайпі зустрічались музиканти, викладачі консерваторії, композитори.
Невеликих пивних у Львові було багато. Переважно, це були заклади, що складались з двох приміщень. керовані євреями і де пропонувалась проста їжа і випивка. В буфеті були маринований оселедець з цибулею. ковбаса на хлібі, круглі сирки до пива, В підвалі стояли бочки з пивом, від яких відводилась латунна трубка до прилавку. За прилавком були полиці з різною випивкою. У цій першій кімнаті не затримувались. Друга кімната була як клуб. Тут не поспішали, зручно влаштовувались і пили до закриття. Посеред залу стояв більярд.
Кнайпа "Атлас" © bruchwiese.livejournal.com
Кнайпа “Атлас” © bruchwiese.livejournal.com

На Замарстинові, Клепарові, Личакові було чимало мордовень. Коли в місті всі дорогі заклади закривались тут розпочиналось життя. Постійними клієнтами тут були бандити, маньяки, сутенери з “панянками”. Відома була мордовня Спуха по вул. Сонячній (тепер Куліша). Імені власника ніхто не знав. Спух – це прізвисько, що пішло від великої туші – його живіт був як бочка, але не дивлячись на свою фігуру Спух справлявся з будь-яким бандитом. Закуска була третьосортна, як правило не свіжа. Запивалась вона горілкою із залізних гальб, причеплених до столів ланцюгами. Столи і лави були прикуті до підлоги, освітлення – слабе. В мордовні любили заходити й багаті львів’яни, переважно молоді, які шукали пригод.
Кав'ярня Атласа © Ретро-Львів
Кав’ярня Атласа © Ретро-Львів

Найвідомішою у Львові була кнайпа “Атлас”. Цей заклад знаходився на розі пл. Ринок, 45 і вул. Друкарської. Атлас був кнайпою найвищого гатунку.
Назва походить від прізвища першого власника кнайпи М.А.Атласса. Він був відомим у Львові виробником горілки. Власне він винайшов популярні горілки (вершкова та “Атласівська”). Згодом кнайпа переходить до зятя Атласса – Едзя Тарперського. Так як і тесть – єврей за походженням, теж був видатним спеціалістом по виготовленню горілчаних напоїв і винайшов їх аж 12. Він зберіг стару назву закладу, а “постійні клієнти” любили говорити: “Пішли до Едзя”.
Кав'ярня Атласа © strubcina.org
Кав’ярня Атласа © strubcina.org

Лише традиція, особлива аура змогла створити єдине а своєму роді явище – “Атлас”. “Атлас” притягував різноманітних артистів, снобів і літераторів, молодих циганів та революціонерів, інтелектуалів, оригіналів і всі вони постійно і дружно співіснували. Це була кнайпа наднаціональна – тут сиділи поруч, випивали і сперечались пости, художники, комуністи, генерали, професура, священики, скульптори, музиканти і державні чиновники, студенти і актори – справжній Вавілон.
І хоча тут рахунок йшов нерідко в сотні добрих довоєнних золотих (особливої популярності “Атлас” здобув у 30-х роках), бували тут і такі, що приходили з одним злотим в кишені на т.зв. “мистецькі” страви за 60 грошів тарілка.
Кнайпа "Атлас" © bruchwiese.livejournal.com
Кнайпа “Атлас” © bruchwiese.livejournal.com

Відвідувачі їли, пили, дивились і слухали. Крім того. що “Атлас” славився фантастичною кухнею- цей заклад був школою життя, академією літератури, доброго тону і жарту, місцем конкурсів, ораторів і акторів, концертів і диспутів, це був інкубатор влучних виразів і анекдотів.
В “Атласі” було декілька залів – “Біла”. ”Зелена”. “Сіра”. “Бочкова” і “Мистецька”. Кнайпа працювала цілодобово. Були тут “клієнти”, що могли просидіти без перерви декілька днів. Нерідко за чарку і обід розплачувались картинами, віршами, різними дотепними історіями. Стіни “Атласа” були розмальовані карикатурами і записані віршами. Тут можна було замовити вірш для коханої, епіграму, святкове вітання, картину, пісню. Відомим був випадок, коли Тадеуш Холендер – відомий львівський поет заплатив за випиті ним у “Атласі” коньяки рекламою коньяку “Сток”: “Коньяк “Сток” – пшез удали рок”. Був у “Атласі” свій жартівливий статут:
Кав'ярня Атласа © Ретро-Львів
Кав’ярня Атласа © Ретро-Львів

1. Гості, що помилково платять по рахунку готівкою, мають знижку -100%”
2. “Кредит відкритий для всіх на розгляд господаря”
3. “Після відмови у кредиті їжа і напої будуть видаватись під заставу – (годинник, пальто)”
4. “Горілка, склянки, крісла не можна застосовувати як аргументи своїх політичних переконань”
5. “Клієнти не можуть забирати додому ножі, виделки, ложки, а якщо візьмуть, то не більше одній пари в місяць”
6. “Менше однієї малої і більше сорока дев’яти великих гальб пива пити не дозволяється”
7. “Визначена кількість випитого уповноважує господаря доставити гостя додому”
8. “Якщо гість залишається в кнайпі протягом години, то фірма відповідає за його зуби, сумку, капелюх і можливу коханку”
9. “Гість у зденервованому стані може побити господаря, причому господар не користується реваншем”
10. “У випадку поганого обслуговування просимо гостей бути терплячими: чекати, їсти, пити, залишити заклад без авантури і без оплати”
11. “Господарю дозволяється говорити по-своєму, хоч і володіє всіма мовами”
12. “За образу закладу назвою “мордовня” господар подає до суду”
Були ще й інші приписи, що п.13 був відсутній. Існувала в “Атласі” і памятна книга в яку записували “золоті слова” знаменитих гостей.
Віденська кав'ярня © Ретро-Львів
Віденська кав’ярня © Ретро-Львів

Сучасники стверджувати, що рівних “Атласу” кнайпи не було ні у Львові, ні в Європі, ані в цілому світі. Крім знаменитого “‘Атласа” у Львові було чимало подібних “мистецьких кнайп”. Найдавнішою була кав’ярня “Віденська”, заснована в 1829 році. Вона була розташована на Гетьманських Валах, 16 (тепер пр. Свободи. 12) з терасою вбік пл. Святого Духа (тепер пл, Т, Підкови). В наш час тут діє кав’ярня із давньою назвою “Віденська”. У 1843 році на вул. Краківській була заснована кнайпа, яку красномовно прозвали “Пекелко”. В будинку театру Скарбека (тепер театр ім. М, Заньковецької) діяла вишукана кав’ярня “Театральна”. На початку XX ст. відбувається шалений ріст кількості Львівських кнайп. Нові кав’ярні відкривались, старі отримували новий інтер’єр, У 1910 році на розі вул. Фредра і Академічної (тепер десертний бар) з’явилася кав’ярня “Шкоцка” з лицарським панно в дусі творів В.Скотта.
Після першої світової війни кількість кав’ярень зменшилась, вони змінили назву і оздоблення. У 30-х роках життя навколо Львівських кнайп вирує з новою силою,
Відмінні за своїм статусом, публікою, львівські кнайпи були невід’ємною складовою Львова. У вишуканих закладах в центрі міста зосереджувалось життя львівської творчої еліти, у спілкуванні народжувались нові ідеї та теорії, вірші та музика, картини, анекдоти, карикатури. На околицях міста вирувало життя львівських батярів, злодіїв в кнайпах із сумнівного репутацією. Все це разом створювало своєрідну і неповторну культуру Львова.
З початком 1990-ху нашому місті відкрилось безліч кафе, барів, ресторанів, кав’ярень. Хотілось би, щоб всі вони розвивали і зберігали свою неповторність, увібрали у себе дух знаменитих львівських кнайп.