Парк “Знесіння” (Кайзервальд)

Парк «Знесіння» – зелена оаза нашого міста. Його місцезнаходження згрубша можна окреслити такими вулицями: на півдні – Личаківською та Миколи Лисенка, із заходу – Максима Кривоноса й Опришківською, на півночі – Новознесенською, а зі сходу – Богданівською і дорогою на Кривчиці. Околиці парку ближче до центру позначені горами Льва та Високого Замку, а закінчуються його пагорби горою Хомець, назву якої варто запам’ятати, адже вона стосується вірогідної теорії щодо першої писемної згадки про Львів. «Знесіння» – це 312га зеленої зони, 159 з яких – ландшафтний парк або заповідна зона. У підніжжі гори Лева, яку часто називають Лисою або Пісковою, археологами було знайдено відклади ще періоду мезозою».Три важливі періоди в історії парку: давній дохристиянський, християнство і Середньовіччя, XIX – початок ХХ століття.

Давній дохристиянський період (ІV-VI століття). «На території парку, майже в самому його центрі, є пам’ятка – давнє капище «Світовидове поле». Якщо йти по Чернечій горі в напрямку до Музею народної архітектури та побуту, то з лівого боку бачимо електропідстанцію, а навпроти зліва якраз знаходиться згаданий об’єкт. Біля гори Льва є гора св. Войцєха або св. Степана (писемні джерела вказують, що колись гора св. Войцєха носила назву Вовчої), де, як засвідчили археологічні знахідки, розташоване ще одне капище – не менш цінна для нас пам’ятка. З того краю парку, де є гора Хомець, біля її підніжжя знаходиться городище Рода. А на тому місці, де зараз стоїть церква Вознесіння, збудована на місці дерев’яного храму з XVI століття, в давні часи стояла фігура Баби, на пагорбі поруч – фігура Діда. Існує легенда, що коли Дід з Бабою сварилися, то над «Знесінням» падав дощ».

У документі, що є першою писемною згадкою про Львів, розповідається, що «окаянна баба підпалила хату, розгорілась пожежа, яку було видно з оборонних мурів граду Льва», горів Холм. «Літописці довго думали, як ж можна з мурів Львова побачити палаючу хату в місті, що знаходиться за десятки кілометрів на території Польщі. Але недаремно центр старого поселення Знесіння знаходиться навколо гори Хомець: якщо стояти на Високому Замку, а одночасно розпалити багаття на горі Хомець, його буде чудово видно, адже Високий Замок вищий від Хомця на 50-60м. Це вірогідна версія, бо вартовий, що чатував на мурах королівської фортеці, міг бачити пожежу, що лютувала на Знесінні. Звідти і виснувалась вже класична теорія, що заселення Львова формувалось ще з I-II століття нашої доби за руслом річки Полтви. Якщо згадати місце, де розташований тепер ринок «Добробут», у 2002-2003 роках, то тоді там здійснювались археологічні розкопки, які засвідчили системну забудову цієї території у ранньоримському періоді (І-ІІ ст.). Що означає термін «системна забудова»? Якщо архітектурний об’єкт внаслідок тієї чи іншої причини переставав існувати, його розбирали і на тому місці будували новий. І так безперестанку, формуючи культурні шари, які розкопали археологи на глибину 6м. Знайдені фрагменти зараз знаходяться у музеї під відкритим небом – Шевченківським гаєм».Що ж до «Світовидового поля», то його досліджувала група археологів у 1985-87рр. Розкопки не були завершені через трагічну загибель керівника експедиції Олександра Овчіннікова. Спершу науковці думали, що працюють на місці давнього городища, але у зв’язку з невеликою кількістю культурних пам’яток зробили висновок, що цей об’єкт – святилище, у якому проживала обмежена кількість людей. Пам’ятка мала форму яйця. Цікавим є те, що колись Чернеча гора носила назву Змієвої, а легенда розповідала, ніби на ній живе великий змій, що, як в казках, оберігав яйце.

У Середньовіччі (XIV-XVIIст.) у Львові від епідемій масово вмирає населення. Біля гори Лева було закладено цвинтар, де хоронили жертв хвороб, а також нехрещених дітей. У XIV-XV століттях (за свідченням археологів, фундамент міг бути закладений ще у ХІІІст.) поруч із цвинтарем зводять костел св. Войцєха, який є покровителем таких нещасних, а гору Вовчу перейменовують на гору св. Степана. У 1709 році, коли Карл ХІІ підійшов до Львова, в костелі було облаштовано його штаб-квартиру. До 1647 року історик Ісидор Шараневич у своїх працях підтверджує, що на горі Лева знаходився Камінь Лева, який щезає у XIX столітті. Під час Національно-Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у 1648 році загони Максима Кривоноса штурмували і захопили Високий Замок з території Знесіння, яка була захищена міськими мурами. Пізніше в районі Кривчиць біля гори Хомець будують церкву Вознесіння на основі решток оборонної вежі XIV століття, що підтверджено розкопками археолога Миколи Бандрівського. Варто знати, що поетапних і планованих археологічних розкопок на території Знесіння не відбувалось, що пояснюється існуванням з 1950-х років на вул. Довбуша засекреченого об’єкту – прикордонної служби.
XIX-XX століття. У 1851 році до Львова приїхав Найясніший – цісар Франц Йосиф. В процесі масштабної підготовки до візиту в місті було закладено парк «Високий Замок», у ньому – чудовий дерев’яний ресторан із величезним оглядовим майданчиком, який дозволяв вповні насолодитись святковими феєрверкам. Хоч основною метою цісаря були відвідини не міста, а водолічниці «Кісєлькі», що рівнялася із німецьким містом Баден-Баденом – знаменитим курортом. Окрім бальнеологічних ванн, Францу Йосифу було призначено прогулянкову терапію парковою стежкою протяжністю 3000м. Після візиту цісаря Знесіння отримало назву «Кайзервальд», що з німецької означає «королівський ліс». До Львова Найясніший приїжджав двічі і кожного разу навідувався у «Кісєлькі».
У 1904 році біля гори Лева функціонував лунапарк, для потреб якого було проведено трамвайну лінію, де їздив маршрут №10 (піднімався по сьогоднішній вулиці Гуцульській).

В 1914-1915 роках внаслідок дуже холодної зими бургомістр дав дозвіл вирубувати на Знесінні дерева, що суттєво збіднило парк. Вже у радянський період у 1950-х роках проводилось заліснення території.

Джерело: Анастасія Патер via vk.com

А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!