Судiть самi: виборчi дiльницi вiдкритi лише в 116 диппредставництвах України, а в останнiх президентських i парламентських виборах взяли участь, вiдповiдно, 73 тисячi й 41 тисяча українцiв, якi живуть за кордоном. Це — з понад десяти мiльйонiв, пише газета “Експрес”.
I нарештi в парламентi виникла iнiцiатива переламати ситуацiю, залучивши до виборчого процесу якомога бiльше мiгрантiв з України, розкиданих по всьому свiту. Як саме це можна зробити? Прояснили нардеп Євген Рибчинський, заступник гендиректора Комiтету виборцiв України Наталiя Линник та полiтолог Володимир Бардачук.
— Скажiть, а навiщо нам, українцям, якi живуть на територiї своєї держави, надавати право вирiшувати нашу долю людям, якi тут не живуть?
Є. Рибчинський: — Ми маємо об’єднати українцiв, якi є у свiтi. Поза межами України їх дуже багато, бiльше 10 мiльйонiв. Це i тимчасовi трудовi мiгранти, i студенти, i громадяни iнших держав. Щодо заробiтчан, то слiд розумiти, що їхня праця — це 5 — 6 мiльярдiв доларiв щорiчних надходжень iз закордону в українську економiку. Це значно бiльше за всi iноземнi iнвестицiї, разом узятi! Люди, якi фактично iнвестують такi шаленi кошти в Україну й походять звiдси, повиннi мати право голосу в тутешнiх справах.
— А як це втiлити щодо тiєї частини дiаспори, яка не має українського громадянства?
— Критерiями мають бути походження людини, її предкiв, але найважливiше — українська самоiдентифiкацiя, пiдтверджена практичною належнiстю до нашої культури. Якщо людина розмовляє українською, знає iсторiю свого народу i є фактично безпосереднiм носiєм культури, то повинна мати змогу звернутись по українське громадянство i брати участь у звершеннi долi свого народу. Ще один фiльтр вiд випадкових людей — фiнансовий. Ти готовий платити еквiвалент, скажiмо, 200 євро як податок на громадянство України? У такому разi тобi надають виборче та всi iншi права, якi має будь-який наш громадянин. Та якщо таких тiльки мiльйон буде, то це вже 200 мiльйонiв євро в державну скарбницю щорiчно! — Наскiльки така практика надання виборчого права поширена в сучасному свiтi? В. Бардачук: — Насправдi нiчого в цьому унiкального немає. Є навiть термiн, яким характеризують такi вiдносини мiж державою походження i мiгрантами, — “зовнiшнє громадянство” (external citizenship). Участь громадян у полiтичному життi на батькiвщинi вiдбувається через участь у виборах, лобiювання iнтересiв країни походження в країнi перебування, а також — iнтересiв мiгрантiв на батькiвщинi.
— А як це вiдбувається? — Наприклад, iталiйцi, якi проживають за кордоном, мають право обрати 12 представникiв до нижньої палати парламенту та 6 сенаторiв. Французи ще з початку 1980-х рокiв обирали 150 членiв Вищої ради французьких громадян за кордоном, якi своєю чергою делегували 12 представникiв дiаспори до сенату. Завдяки законодавчим змiнам 2012 року тепер ще й прямо обирають 11 представникiв дiаспори до нижньої палати парламенту. З iншого боку, часто країни, якi активно розвинули дiаспорне голосування, все-таки встановлюють певнi критерiї участi у виборах на батькiвщинi. Це може бути, зокрема, максимальна тривалiсть перебування за межами держави. Вона рiзна i становить для нiмцiв 25 рокiв, британцiв — 15 рокiв, австралiйцiв — 6 рокiв, канадiйцiв — 5 рокiв, а для туркiв — 6 мiсяцiв, пiсля чого виборець втрачає право голосувати. В Iталiї, навпаки, пiд дiю законодавства про голосування за кордоном не пiдпадають громадяни, якi перебувають на чужинi менше нiж рiк. — У який спосiб нинi громадяни iнших країн найчастiше голосують за кордоном?
Н. Линник: — Багато де дозволене дистанцiйне голосування поштою, але в останнє десятилiття набуло популярностi електронне голосування. Бо це зручно, швидко та дешево. В Естонiї на останнiх парламентських виборах 2015 року проголосували он-лайн естонцi зi 116 країн свiту. Проголосувати он-лайн можна було навiть з мобiльного телефону, завантаживши вiдповiдне програмне забезпечення та пiдтвердивши свiй вибiр електронним пiдписом. Загалом, голосування через iнтернет в Естонiї проводиться вже увосьме. На Фiлiппiнах пiд час виборiв 2007 року завдяки е-голосуванню змогли проголосувати 26 тисяч громадян, якi проживають у Сiнгапурi. У Францiї на виборах 2009 року до сенату через iнтернет проголосували 340 тисяч громадян, котрi перебували за кордоном. Це дiє в Iндiї та Об’єднаних Арабських Емiратах, Норвегiї, Боснiї та Герцеговинi, Латвiї, Литвi i збiльшує явку виборцiв.
— А коли в нас це реально втiлити?
Є. Рибчинський: — За якихось декiлька мiсяцiв можна створити електронну систему голосування з будь-якої точки свiту.
Н. Линник: — Справдi, ефективно нинi розв’язати цю проблему можна, тiльки надавши громадянам право електронного голосу. Але коли захiдна цивiлiзацiя зiткнулася з гiбридною агресiєю Росiї, iз застосуванням кiбератак, зокрема й на електроннi системи, задiянi в проведеннi виборiв, електронне голосування перестало бути очевидним позитивом. I тепер у країнах, де дуже поширене дистанцiйне голосування через iнтернет, вельми активно обговорюють повернення до старого доброго очного голосування бюлетенями на дiльницях… Просто має з’явитися надiйнiший електронний спосiб голосування, нiж є нинi, повинне бути убезпечення вiд втручання в електроннi системи.
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини

Дякуємо!