Кількість пісень, присвячених Львову, сягає сотень, якщо не тисяч. Що дуже важливо – чимало з них зберігають популярність попри те, що написані десятки років тому. Є пісні, які асоціюються з одним виконавцем, і стали популярними саме завдяки його особистому шарму. Є пісні, які мають різних виконавців, виконуються у кількох мовних версіях. А раз так, то можна спробувати визначити найпопулярніші пісні про Львів. Як то кажуть, усіх часів та народів. Критерій популярності доволі простий – кількість переглядів на YouTube.
Номер один за популярністю – «Тільки у Львові», неофіційний гімн нашого міста, найбільша кількість версій та виконавців, українська та польська версії. Це відома пісня у виконанні ведучих місцевого радіо у Львові за Щепка і Тонька, переспівана Віктором Морозовим, Los Colorados та Юрієм Гнатковським.
Друга за популярністю – «То Є Львів» Кузьми Скрябіна. Втім, її популярність, цілком можливо, спричинена популярністю самого Кузьми, який, на жаль, пepeдчасно пiшoв із життя.
Третя за популярністю львівська пісня є «Личаківське танго», а його виконавцем є польський Chór Dana. Пісня походить з 1930 року, а сам колектив – з 1928 року, спочатку був заснований як чоловічий вокальний квартет під керівництвом Владислава Даниловського (власне від його скороченого прізвища і походить назва). Є і український варіант цієї пісні у виконанні Віктора Морозова.
Четверта за популярністю – “Хлопці з Бандерштату”. Пісня легендарних Братів Гадюкіних, втім на Ютюбі найбільшою популярністю користується версія у виконанні гурту «Кому вниз», яка була виконана на концерті пам’яті Сергія Кузьмінського.
Дехто говоре “Бaндити, хyлiгaни
З тої гoлoти людей не буде”
А ми ся подивим, як потреба стане,
Хто полiзе в льох, а хто пiд кyлi пiде.
Найдивніше у цих, написаних у мирний час словах, їхня актуальність сьогодні, бо потреба таки стала. Зрештою, недарма одна з неофіційних назв Львова – Бандерштат.
П’ятою за популярністю є «Старенький трамвай». Однак для «Піккардійської терції» вона стала направду фартовою – саме вона є першою піснею дебютного альбому «Піккардійців», який вийшов ще у 1994 році. Отож 21 рік поспіль пісня не виходить з їх репертуару при тому, що, за словами Славка Нудика, вони не люблять «їздити на одній пісні».
Шостою за популярністю є «Марш львівських дітей». Тривoжна, військова пісня, автор якої, на жаль, не відомий, на мелодію з оперетки Лео Фалла Księżniczka dolarów. У Першій світовій війні львів’яни („Lwowskie Dzieci”) служили здебільшого у 30 піхотному полку австрійської армії, який 26 липня 1914 року вирушив у Боснію і Герцоговину. Власне, у пісні відображено момент відправки на фронт молодих львів’ян. Втім, друга версія пісні відображає відправку австрійських військ 23 серпня 1914 року на боротьбу з Росією. Загалом, пісня має декілька варіантів та виконується на львівському діалекті польської мови, тобто балаку, що додає їй колориту. Крім того, це одна з небагатьох пісень на тему Першої світової війни.
Сьома у рейтингу сучасна польська пісня A LWOW TO DLA MNIE ZAGRANICA, її виконавцем є Роман Колаковський, Поляки таки ностальгують за Львовом, однак водночас вони розуміють, що Львів – то таки інша держава. Втім, ця пісня таки про два міста: Львів та Вроцлав, місто, куди, як відомо, виїхало чимало колишніх львів’ян. Для їхніх дітей Вроцлав став батьківщиною, а Львів – закордоном, де минуло дитинство їхніх батьків.
Восьмою у рейтингу є весела пісня у виконанні польського співака Мацєя Врублевського «Бабця зі Львова». Пісня, яка знову ж таки повертає нас у довоєнний Львів з його характерним вигуком «Та йой!» — саме за ним тоді впізнавали львів’ян у міжвоєнній Польщі.
Дев’ята за популярністю є пісня «Львів» із фільму «Золотий вересень» у виконанні «Пікардійської терції». Ностальгія за тим старим Львовом, який було втpaчeно у вересні 1939 року. Традиційно інтелігентне виконання «піккардійців» найкраще пасує до цієї пісні. І, зрештою, її двомовність знову нагадує про рівноправність двох культур – української та польської у історії нашого міста.
10 місце у рейтингу найпопулярніших пісень про Львів займає «Куплю си газету» у виконанні гурту «Львівське ретро». Пісня походить з 30-х років ХХ століття і за словами Ростислава Демчишина, керівника «Львівського ретро» у той час не було «мінусовок», тож і співаки тоді були справжніми. Ну а справжнє таки залишається в історії.
Олександр Сирцов для KAVA.LVIV.UA
Дорогі друзі! Ми продовжуємо працювати лише завдяки тому, що ви нас читаєте та підтримуєте. Якщо ви вважаєте вартим уваги те, що ми робимо, будь ласка, станьте нашим щомісячним спонсором, або зробіть одноразовий донат за посиланням👇☑️ patreon.com/lvivukr || або || ☕️ buymeacoffee.com/lvivukr
А також додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
Дякуємо!