додому теги Галицька кухня

тег: Галицька кухня

Традиційна галицька кухня здорова, поживна, вітамінна. Страви, запропоновані галицькими господинями, збалансовані та різноманітні.

Для приготування страв колись наші прабабці витрачали багато часу. Інколи галицькі пані наймали домашню помічницю, адже сім’ї були великі, роботи на кухні вистачало. Продукти вибирали свіжі і якісні, часто навіть в місті самі вирощували городину. Роботи на городі чи в саду не цуралися навіть знані галицькі інтелігенти, пише краєзнавець Наталія Храбатин у газеті “Західний кур’єр“.

Особливістю старої галицької кухні є ощадне використання продуктів. У старих кулінарних книгах чи  тогочасних жіночих журналах знаходимо рецепти страв, при приготуванні яких використовували залишки хліба чи булки. З них готували навіть торти! Важливо для сьогодення, чи не так?

Кардинально відрізнялася й структура харчування. У міжвоєнний період галичани вживали багато ярини, овочів, фруктів, зелені, молочних продуктів, а м’ясо – загалом не більше двох разів на тиждень. Рибу та олію вживали більше у піст. Популярною була сметана.

Галицька кухня об’єднала українські, австрійські, польські, єврейські, а інколи й середземноморські кулінарні традиції. Ми вважаємо, що зараз відкриваємо для себе якісь таємниці світової кухні, а виявляється, що галичани майже століття тому смакували «неаполітанську зупку з пармезаном», «лазанки», «волоські макарони»!

А ще галицька кухня зовсім не дешева. Для приготування страв необхідно було придбати чимало продуктів. Зате такі страви були справді поживними і корисними.

Цікаво, що «овочами» колись називали ягоди і фрукти, а для овочів вживали термін «городина» чи конкретну назву овоча.

Як же харчувалися галичани влітку?  У журналі «Нова хата» за липень 1925 року знаходимо зразок меню на тиждень:

«Неділя: малинова зупа або з афин (чорниць) з грінками; смажені курчата з мізерією (салат з огірків) або горошком; бішкоптова (бісквітна) лєгуміна з шодовим (ванільним) сосом.
Понеділок: Борщ з молодих бурачків; розбратлі (м’ясо яловиче) з калярепкою (кольрабі) або солодкою капустою; компот з афин або ожин.
Вівторок: Зупа з яблук з грінками; січена печеня з волоським макараном, риж з сметаною.
Середа: Зупа з свіжих грибів з клюсочками; ліниві пироги, каляфіор (цвітна капуста); лєгуміна з афин.
Четвер: Яринова (овочева) зупа; теляча печеня з морквою й бараболькою або рижом; компот з яблук.
П’ятниця: Бараболяна зупа; смажені яйця й гриби, зелена фасолька; вареники з афин або ожин з сметаною.
Субота: Зупа каляфіорова; волова печеня «на дико» з бараболею й бурачками; компот з морель (сорт вишень)».

Влітку дуже популярними були ягідні та фруктові зупки, які у міжвоєнний період називали «овочеві». Це  були страви не тільки для дітей, вся родина ласувала такими смаколиками.