Сидів на колінах Сталіна, спілкувався з Далі: стали відомі неймовірні факти про Григорія Чапкіса

У Києві не стало хореографа Григорія Чапкіса. У лютому відсвяткував 91-й день народження.

Пропонуємо найбільш вражаючі факти з його біографії.

Танцювати навчила вулиця. У 3 роки з друзями клали капелюх на підлозі й танцювали, хто як умів. Увечері прибігав додому й кричав: “Мамо, я заробив 2 леї!” Це було свято, передає Країна.

Перші сандалі вдягнув у 8 років. Заробив на них сам. Сидів біля ресторанів і барів і чистив взуття вельможам, які там проходили.

У 13 років виглядав на 7-8: худий і синій. Був неграмотний, не вмів ні читати, ні писати. Розмовляв сумішшю молдовської, румунської, казахської, російської та української. На вулиці ніхто не міг зрозуміти, що кажу. Батько вирішив прилаштувати мене в ремісниче училище, бо там годували й одягали. Однак мене не взяли. Поїхали в залізничне. Там теж відмовили. Вирішили почекати директора. Сказав: “Він же шпиндель. У токарну групу не підійде – до станків не дістане. Паровозом управляти не зможе. Що я з ним робитиму?” Батько: “А ви гляньте, як він танцює”. Я став вибивати “циганочку” перед директором. Той підняв слухавку й сказав: “Зайди. Я тобі артиста знайшов”. За хвилину в кабінеті був замполіт хореографічного училища.

До навчальних станків не діставав. У їдальні взяв ящик. Підставляв його під ноги, коли на уроках треба було щось робити.

1946 року заключний концерт першої всесоюзної олімпіади “Трудових резервів” давали в Кремлівському палаці. У першому ряду сиділи Сталін, Каганович, Маленков і Ворошилов. Під час фінального гопака вийшов на сцену “повзунком”. Сталін підійшов і зняв мене зі сцени однією рукою. Посадив собі на коліна. Подарував наручний годинник. Фотокореспонденти зробили сотні знімків. Їх розтиражували з підписом: “Спасибо великому Сталину за наше счастливое детство”. Я став найпопулярнішим 15-річним хлопцем у Радянському Союзі. Фото зі Сталіним мама спалила, коли до влади прийшов Хрущов. Подарований годинник за рік виміняли на пеніцилін: батько захворів на туберкульоз.

Якось у гуртожитку кажуть: “Тебе розшукує заслужена артистка України Лідія Чернишова”. Коли познайомили, вона спитала, чи хочу стати артистом. Не міг повірити: який з мене артист? “Нам потрібна тільки ваша згода, решту зробимо самі”. Так потрапив в ансамбль пісні й танцю. Отримував 700 рублів зарплати та 90 – на хлібну картку.

27 років працював із Павлом Вірським. Він ганяв артистів до сьомого поту, щоб усе було ідеально. Уклін репетирували 4 години.

Під час гастролей у Мадриді 1962-го до нас за лаштунки прийшов художник Сальвадор Далі. Був у яскраво-зеленому піджаку. З нагрудної кишені замість носовичка виглядав омлет. Його супроводжувала група хіпі – нечесані хлопці в порваних штанях. Подякував Вірському за концерт. Помітив мене і вигукнув: “У тебе в ногах заховані машинки!”

Григорій Чапкіс народився 24 лютого 1930 року в Кишиневі. Танцювати почав у 10 років, а вже у 20 працював хореографом у Театрі ім. Івана Франка. З 1955-го знаменитість виступав у складі Державного ансамблю танцю УРСР під керуванням Павла Вірського. Співпраця тривала цілих 27 років. Згодом Чапкіс відкрив власну школу та став суддею шоу “Танці з зірками”.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини