У «королівській» кам’яниці Львова знайшли унікальні кахлі з фантастичними звірами (фото)

Дослідники припускають, що у будинку могли жити люди княжої крові, міщани таких цінних речей не могли собі дозволити.

У Львові в одній із давніх кам’яниць у середмісті знайшли кахлі 1530 року. Ймовірно, їх виготовили на замовлення майстри з-за кордону. Така оздоба для печі була дуже дорогою і, навіть, найбагатші люди міста, навряд чи могли собі її дозволити. Знахідку нині вивчають реставратори, передає Тvoemisto.tv.

Керівниця управління історичного середовища у Львівській міській раді Лілія Онищенко каже, що згодом, можливо, вдасться відтворити давні печі, а якщо ні, львів’янам все одно обіцяють показати знахідку. А ще, каже вона, ці кахлі можуть розповісти нове про саму кам’яницю і її власників, можливо її мешканцями були особи королівського роду.

«Знайшли їх в одній з кам’яниць у середмісті. Не кажу, у якій, нехай ще трохи побуде таємницею. Вони були під підлогою. Ними засипали пазухи від склепіння. Це власне врятувало їх, бо якби викинули на вулицю, як сталось із більшістю давніх печей, то ми втратили б їх», – каже Лілія Онищенко.

За її словами, кам’яниця дуже стара, має елементи готики. Вона, очевидно, була на старому середмісті з моменту заснування Львова і її багато разів перебудовували.

«Там був гіпокауст – це такий п’єц, давня система опалення. Піч нагрівала повітря, воно поширювалося по цілій кам’яниці. Тому вочевидь там жили дуже багаті люди», – каже Лілія Онищенко.

Давня піч була оздоблена кахлями, яких до нині у Львові ніде не знаходили. На них багато зображень. Лілія Онищенко каже, що це орнаменти італійського ренесансу, і їх можна відновити, бо кахлі доволі добре збереглися.

«Одна піч – це приблизно початок 16 століття, її розбили, збудували іншу у 18 столітті. Кахлі побиті, але скласти малюнок можливо, реставратори працюють над цим», – каже Лілія Онищенко.

Вона розповідає, що найімовірніше їх до Львова привезли з-за кордону, виготовили їх не львівські майстри.

«Кахлі, мабуть, зробили на замовлення, вочевидь в одному екземплярі, спеціально для цієї кам’яниці. Зараз будуть вочевидь якісь нові історичні дані про цю кам’яницю, бо такий п’єц не міг належати звичайному львівському міщанину. Не міг собі такого дозволити і не потребував навіть купець, хоча купці були у той час найбагатшими у місті людьми. Реставратор Олег Рибчинський припускає, що це була королівська кам’яниця», – розповідає вона.

Кахлі з давнішої печі датуються приблизно 1530 роком, каже Лілія Онищенко, а друга піч приблизно з 1757-го року.

На самих кахлях доволі різні зображення.

«Одні мальовані, там є і архітектурні, і пейзажні мотиви, і фантастичні звірі намальовані, там є і релігійні сцени. Кожна кахля має іншу сцену. Думаю, що згодом реставраторам вдасться зрозуміти, як виглядала піч. Там досить багато матеріалу», – розповіла Лілія Онищенко.

За її словами, більше у Львові ніде не зустрічали таких кахлів. Були схожого типу плити у кам’яниці на площі Ринок,23, із дуже схожими малюнками, але це була облицювальна плитка, а не кахлі.

Знахідка зараз у реставраційних майстернях, згодом її експонуватимуть.

«Такі знахідки треба обов’язково експонувати і, напевно, у тому приміщенні, де вони знайдені. Це приватна власність, власник погоджується зробити там виставку, музей, щось загальнодоступне, де можна прийти подивитися на ту будівлю, у якої було багато етапів розвитку і власне подивитися на ці фрагменти, чи, може, реконструйовані печі», – сказала Лілія Онищенко.

Посадовиця додає, що нещодавно у Луцькому замку виявили схожі кахлі, тож можливо звідти треба шукати їхні спільні корені. У самої кам’яниці було чимало власників, але жодної згадки про представників королівської крові немає.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини