З неї сипеться каміння і прогнив дах: у Львові руйнується символ міста вежа Корнякта

Востаннє дах на дзвінниці Успенської церкви ремонтували 100 років тому.

У Львові руйнується одна із найвпізнаваніших веж і пам’яток міста – дзвінниця Успенської церкви. Львів’яни знають її як вежу Корнякта. Їй більше чотирьох сотень років, востаннє її ремонтували 100 років тому. Настоятель храму каже, що дах на ній перегнив, у деяких місцях покрівля тримається на товстих шарах фарби. Втім ні міська влада, ні обласна реставрувати пам’ятку не планують, передає Твоє місто.

Настоятель Ставропігійної церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові отець Ігор Бурмило розповів, що із проханнями про реставрацію цілого комплексу, який є у спадщині ЮНЕСКО, звертається у міську раду з 2006 року систематично. У 2010 місто навіть виготовило проєктно-кошторисну документацію на відновлення храму, але до роботи ніхто так і не приступив. Нині вежа у поганому стані, каже він.

«Вежа у печальному стані, вона конче потребує реставрації. Найбільше мене турбує те, що почало випадати каміння з верхніх ярусів. У 70 роках її частково реставрували. Каміння, якого бракувало, доклали, скріпивши цементом. За цей час той цемент втратив скріплюючу силу, каміння падає на середину площі. Це дуже небезпечно. Я звертався в управління охорони історичного середовища неодноразово», – говорить священник.

Перекриття вежі поржавіло. Отець Ігор каже, що дах робили ще у 1920 році.

«Перекрита вежа оцинкованою бляхою. Вона настільки прогнила, що тримається лише на товстих шарах фарби. У 1920 році перекривали вежу. Тоді був капітальний ремонт церкви, займалась цим комісія з Кракова, владика Шептицький був членом комісії. Тоді була ґрунтовна реставрація і все…», – додав він.

Він дивується, що храм, який використовують на усіх емблемах міста, досі не привернув уваги міської влади.

Керівниця управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко у коментарі Тvoemisto.tv зазначила, що – це пам’ятка державного значення і її реставрація мала б фінансуватися з державного бюджету.

«Тим паче цей об’єкт є в ансамблі історичного центру, що є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО і це також є зобов’язання держави фінансувати те, що є в ЮНЕСКО», – сказала чиновниця.

Ансамбль Успенської церкви, за її словами, є непростим об’єктом, до реставрації якого треба підходити дуже обережно. Лілія Онищенко каже, що для того, аби виготовити проєктно кошторисну документацію, потрібні роки досліджень і багато грошей.

«Там не можна так, як на інших об’єктах – просто замінити дах, має бути ґрунтовне дослідження. Ми зараз працюємо над об’єктом, що є у міській власності, зокрема відновлюємо каплицю Боїмів», – каже вона.

Втім, схоже, що із запитом про фінансування ніхто до держави не звертався.

«Львів наразі не звертався до департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА щодо потреби реставрації або отримання дозволу на реставрації від Міністерства культури та інформаційної політики, або ж навіть співфінансування з обласної програми на 2021 рік. На початок робіт на пам‘ятці національного значення дозвіл дає Міністерство культури», – пояснив начальник відділу охорони, реставрації та нагляду за дотриманням пам‘яткоохоронної документації ЛОДА Ганна Харун.

Довідка:

Вежу Корнякта побудували в епоху ренесансу як дзвіницю Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона у 1572–1578 роках на кошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. На вежі, ще до завершення будівництва, повісили вилитий на замовлення купця найбільший у ті часи в Галичині дзвін діаметром у 2 метри. Він називався «Кирило». Вежа Корнякта у 1616 році постраждала від пожежі, тоді розтопився її олов’яно-свинцевий дах. У 1779 р. пожежа знищила верхні яруси вежі. Їх було відновлено під час реставрації у 1780-х.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини