«Ваші рідні – герої, а ми – дурні, що не проконтролювали» – телеведуча попросила вибачення у рідних загиблих під час Революції Гідності

Телеведуча Марина Данилюк-Єрмолаєва попросила вибачення у рідних загиблих під час Революції Гідності. Вона також звинуватила владу за продані справи Героїв Небесної Сотні і реванш проросійських сил.

Про це телеведуча написала у Facebook, – повідомляє Про Львів.

“Про Революцію.
Напишу без соплів і зайвого пафосу.

По-перше, я категорично проти оцих тупих аватарок «я учасник державного перевороту». Бо це не гумор, а підігравання російський пропаганді і шарікову в шкірянці Ренату Кузьміну, який просуває ідею перевертання історії з ніг на голову.

По-друге, я проти оцих ідіотських «можемо ще раз показати». Що показати? Що двічі люди поставлені на найвищі щаблі влади злили усе в унітаз? За баленсіагу і кумання з деркачами, ставицькими і медведчуками? Чи хтось із тих, хто 21 лютого 2014 року побіг по крові за посадами, вибачився сьогодні перед родинами Небесної сотні за продані справи? І за реванш тих, хто з піною біля рота хоче все повернути взад.

Вибачте мами і батьки, вибачте діти тих, хто загинув під час Революції Гідності. Ваші рідні герої, а ми дурні, що не проконтролювали, що роблять ті, хто випадково лишився на господарстві. Поки інші самооборонці і волонтери пішли воювати на фронт. Бо на той час це було важливіше. Здавалось, що ті, хто на господарстві — не реанімують Медведчука з Портновим. Але ні.
У мене немає селфі із Майдану.

Але лишилась звичка пити багато міцної кави і обходити за можливості Інститутську стороною. Бо я як і 20 лютого не можу стримувати сльози біля тих лип.
Для мене Майдан почався не із парасольок і ходіння там жінки Льовочкіна.

Він почався із ненависті в очах рядових майданівців. Люті до несправедливості. Такого правильного інстинкту — чортів не просто наздогнати, а порубати їх на фарш. Я не забуду ранок, коли вбили Нігояна і Жізнєвского. Коли 18 лютого уже почалися криваві бої і незнайомий чоловік з закривавленим оком на барикаді кричав мені: «Дівчино, благаю, тікайте. Тут небезпечно. Ми якось тут самі».

Коли у вікнах готелю «Україна» я побачила як накривають білими простинями загиблих — в мені щось змінилось. І я відтоді точно знаю, що є речі, у яких не може бути компромісів. І зшивання чудища Франкенштейна — мертвого і живого.

Є трошки символізму, що обидва Майдани починались 21 листопада, дня архистратига Михаїла. Це покровитель війська і лицарів. У нас на Сумщині з глибоким козацьким корінням це один з улюблених персонажів. Він переміг сатану, скинувши його та інших занепалих духів із небес. Озброєний мечем, він стоїть на сторожі воріт раю. Ніхто не спасеться із чортів від його стріл і його меча. Як каже моя бабуся: «убити ворога не гріх, хомою бути гірше». Хома тут у значенні тюхтій, якого всі копають.

Тому нам не аватарки «я учасник державного перевороту треба», а меч і стріли. І нарешті позбутися оцієї толерантності до ворогів, яка шкодить усі 30 років.
Окремо, кожному треба знайти свою місію і свою справу. Кожен культурний проект, кожне історичне, інтелектуальне просвітництво — оце те, що має бути зараз замість соплей і тупого пафосу.

Добро завжди програє, якщо воно без кулаків і без глибоко розуміння, хто я є. Час наростити м’язи і прокачати інтелект. Цього люцифери доморощені бояться найбільше.”

https://www.facebook.com/100001366972097/posts/3412764625445736/?d=n

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини