Дмитро Стус, син українського поета, назвав адекватною реакцію Віктора Медведчука на книгу «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані. Самого політика він назвав «серйозним» і «бездоказово звинуваченим у вбивстві». Про це Стус заявив у інтерв’ю 4 каналу.
Дмитро Стус, директор Національного музею ім. Т. Шевченка, лауреат Шевченківської премії у інтерв’ю заявив також про те, що він є «противником цієї люстрації та викладання справ», – повідомляє Про Львів.
Стус переконаний – справою його батька маніпулюють політики заради рейтингів на виборах:
«Ситуація тягнеться вже тридцять років, обросла бородою, хвостами і з моєї точки зору погано пахне. Перед кожними виборами все це повторюється. Політики, які за минулу каденцію нічого не досягли, починають витягувати на світ справу Стуса і полемізувати, в тому числі і з Медведчуком, не мовою сучасного розвитку, а мовою того, що сталося в далекій радянській добі у 1980 році. Проблема з моральної площини перейшла в площину судилищ, які діють на радянський зразок – коли нема аргументів, ми виймаємо булаву і починаємо воювати за незалежну Україну».
Дмитро Стус також зазначив, що особисто не знайомий з Медведчуком. Однак свою книжку про батька «Василь Стус: життя як творчість» (в тому числі і на основі архівних даних) він писав за часів Кучми, коли саме Віктор Медведчук очолював Адміністрацію президента. Працівникам архіву молодший Стус тоді пообіцяв бути коректним із отриманою інформацією:
«Ми ніколи з ним (Медведчуком – ред.) не бачилися , ми не знайомі, але зараз мене це все починає інтригувати – скільки можна толочити старе тирло в одній ступі?
Коли я писав свого часу книжку «Василь Стус: життя як творчість», за яку мені дали Шевченківську премію, Медведчук був головою адміністрації Кучми. Керівники архіву навіть не хотіли мені давати (дані – ред.), я тоді їм просто сказав – мене цікавить, як Стус ставав собою, мені це треба знати, я буду коректний, але якщо ви мені не дасте – я зберу прес-конференцію. Через три дні мені все це дали».
Що стосується книги Кіпіані, Дмитро Стус переконаний – у Медведчука є претензії саме до авторських статей, які увійшли у книгу «Справа Василя Стуса»:
«Зауваження є до статей Вахтанга. Там кілька статей, одна – з дуже некоректною назвою, яка переводить її з площини документалістики в площину юридичну – чи вбивав адвокат Медведчук поета Василя Стуса?
Медведчук – не Господь Бог, він не міг вбити Стуса. Тим більше перебуваючи на відстані.
Рішення приймати могло Політбюро ЦК КПУ і, напевно, узгоджувалося з Москвою. Роль адвоката (Медведчука – ред.) – він був статистом у цьому процесі. Говорити про мораль можна і треба, але не можна про це говорити тридцять років», – стверджує син Василя Стуса.
Він також вважає, що Медведчука як серйозного політика, який є автором багатьох українських законів, образили вислови та бездоказові звинувачення, викладені у книзі:
«Якби вам сказали, що ви причетні до вбивства бездоказово, вас би це образило, правда? Це точно вдарило би по вашій репутації…Там ще є вислів «шістка Путіна»… Це ж не художня книжка. Як серйозний політик, який, наскільки я уявляю, написав приблизно половину законів України, повинен на це реагувати? Реакція адекватна», – зазначив Дмитро Стус.
Однак, на думку сина поета, судова тяганина стала промахом у роботі радників Віктора Медведчука, а книзі про його батька лише принесла популярність:
«Очевидно, радники йому не пояснили – коли судишся з книжкою, вона стає популярною», – підкреслив Стус.
Роксоляна Панич, для Про Львів
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини