У багатьох європейських державах зростає кількість випадків інфікування COVID-19, чого не можна сказати про Швецію, «розслаблена» відповідь якої на пандемію суттєво відрізнялася від більшості інших держав і свого часу викликала чимало критики через велику кількість померлих.
Про це повідомляє Радіо Свобода.
Тепер Швеція демонструє одні з найнижчих рівнів нових заражень на континенті. Яким був підхід цієї скандинавської держави, чому його критикували, чи міг карантин врятувати численні життя?
Яким був підхід Швеції?
Підхід Швеції до боротьби з розповсюдженням нового коронавірусу суттєво відрізнявся від більшості інших держав світу. З огляду на методи боротьби із пандемією, Швеція виглядала справжнім аутсайдером серед своїх європейських сусідів.
Вона уникала суворих карантинних обмежень, які ввела більшість країн світу, уражених коронавірусом, і натомість закликала людей до особистої відповідальності – соціальної дистанції та дотримання правил особистої гігієни.
Бари, ресторани працювали у режимі дотримання соціальної дистанції. Також не зачиняли перукарні, спортзали тощо. Носіння маски не є ані обов’язковим, ані рекомендованим.
Донедавна була заборона на відвідування будинків для літніх людей, діє заборона на зібрання понад 50 осіб.
Який результат?
«Кількість критично хворих [пацієнтів], а також випадків смертності у Швеції, пов’язаних з COVID-19, знизилися з середини квітня. І цифри зараз дуже і дуже низькі. Кількість нових випадків інфікування також є досить низькою у порівнянні з більшістю країн Європи, і вірус вражає, здається, переважно молодих людей, яким не загрожують серйозні наслідки захворювання. І ми вважаємо, що це головним чином пов’язано з дуже швидким збільшенням тестування», – пояснює в інтерв’ю Балканській службі Радіо Свобода Анна Мія Екстром, професор глобальної інфекційної епідеміології Каролінського інституту у Швеції.
Кількість нових заражень коронавірусом у цій країні продовжує різко знижуватися з червня, на відміну від більшості країн Європи, де протягом останніх тижнів ситуація протилежна. Смертність у Швеції, пов’язана з COVID-19, також зменшилася з середини квітня.
«Ми не маємо повернення хвороби, що зараз спостерігається у багатьох країнах», – сказав в інтерв’ю France 24 Андерс Теґнелл, головний епідеміолог країни і автор шведського підходу до запобігання поширенню пандемії.
А як щодо високої смертності?
Станом на 15 вересня у Швеції було зареєстровано трохи більше ніж 87 тисяч випадків інфікування COVID-19, у тому числі 5851 смерть, що є одним з найвищих показників смертності на душу населення у світі. Показники смертності у рази перевищують показники її сусідів. У Норвегії на понад 12 300 інфікованих кількість померлих складає 265 осіб.
Але, порівняно з іншими країнами ЄС, в Швеції кількість померлих є нижчою. Так, наприклад, в Італії заразилися понад 289 тисяч осіб, з яких померли понад 35 тисяч. В Іспанії на понад 600 тисяч інфікованих припадає понад 30 тисяч смертей.
Стратегію Швеції критикували за те, що в умовах відсутності суворого карантину померло багато людей. Влада цієї країни також раніше визнала, що стратегія коштувала життів.
Андерс Теґнелл спочатку критикував суворі обмеження, введені в інших європейських країнах. Але 3 червня він визнав в інтерв’ю Sveriges Radio, що його підхід був помилковим й призвів до того, що занадто багато шведів померли від COVID-19.
Сьогодні, коли шведські методи виглядають набагато позитивніше, цей підхід все одно продовжують критикувати. У редакційній статті газети Dagens Nyheter йдеться про те, що ті, хто схвалює шведську стратегію, все ж забувають про велику кількість померлих.
«Здається, деякі цифри потрібно повторити. У Швеції померли 5837 постраждалих від COVID-19. Частка у п’ять разів перевищує показники сусідньої Данії», – йдеться у статті.
Чи міг карантин врятувати життя?
Анна Мія Екстром, професор з питань глобальної інфекційної епідеміології, вважає, що ні.
Із 3400 смертей, встановлених у Швеції в період із січня до травня, майже половину зафіксували у закладах з догляду за людьми похилого віку.
«[Більшість] смертей, які ми бачили, сталися дуже рано у березні та квітні, коли поширення, ймовірно, вже було. І це переважно було у спеціальних будинках для догляду за літніми людьми – через неоптимальні умови праці, відсутність захисних засобів. Також тоді ми знали набагато менше про те, як правильно захищати людей похилого віку», – говорить вона. Коли держава вирішила пов’язані з цим питанням проблеми, ситуація різко покращилася, пояснює професор.
«Тому я не думаю, що карантин після цього насправді мав би якийсь вплив», – пояснює вона.
Як шведи оцінюють ситуацію?
Органи охорони здоров’я у Швеції проводять регулярні опитування громадської думки, щоб зрозуміти, наскільки прийнятною є така незвична для інших шведська стратегія приборкання коронавірусу, розповіла Екстром.
«Дев’ять із десяти шведів погоджуються зі шведською стратегією і також змінили свої звички і поведінку, щоб пристосуватись до рекомендацій – до соціального дистанціювання, роботи вдома тощо», – пояснює Екстром.
За її словами, деякі люди носять маски, але дуже мало, і переважна більшість цього не робить, «крім, звичайно, як у закладах охорони здоров’я».
Проте люди серйозно сприймають правила соціальної дистанції – і, на думку Експром, це стало ключовим фактором у тому, що Швеція змогла досягти низької швидкості передачі вірусу.
Шведський підхід можна називати успішним?
«Я думаю, що поки зарано оцінювати будь-яку стратегію, – вважає професор Екстром. – Вважаю, що ми могли б зробити це наступного року. Але я думаю, що нам потрібно прийняти той факт, що ми повинні жити з цим вірусом дуже довго».
На її думку, у центрі уваги повинно бути «зменшення кількості смертей, яким можна запобігти, і кількість серйозних захворювань серед найбільш вразливих у той час, як повністю зупинити поширення цього вірусу в усьому світі буде дуже і дуже важко».
Експром зазначає, що у боротьбі із коронавірусом важливо дотримуватися правильного балансу.
Регіональний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я в Європі Ганс Клюґе, висловлюючи занепокоєння зростанням кількості інфікованих у Європі, наголосив, що статистика підтверджує дієвість карантину, якого у Європі дотримувалися у весняні місяці.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини