Сьогодні свій день народження святкує найгарніше місто у світі – Львів! У цьому точно переконані самі львів’яни і численні гості нашого міста. А ще кожен містянин знає ті чудові слова та пісні, які роблять Львів неповторним і атмосферним. Хто ще їх не знає – вивчайте!
“Зайдеш до кав’ярні, сядеш на канапу або на бамбетель, вип’єш філіжанку кавусі, щось ти в грудях закельґоче, щось ти в книжках стрикне, але вигляду не подаш, бо ти є львівський пан з пана, а разом з тим вип’єш келішок а за ним єще єден, а за тим можеш з’їсти якого лягуміна завидового, може пляцок, може сирник, може штрудель, як ся вдасть…
А за тим може вскочиш до трамваю, бо за тим трамваєм єще єден трамвай, а за тим трамваєм єще єдин трамвай, бо на ті таксівки як твій кум таксує то вже ненастарчиш…
А Коперника, бо на Коперніка баба била чоловіка, а на Первомая баба били поліція…
Бо як я у Львові народився, бо як я по Львові находився, любив польку, українку, на русинській Ганусі оженився…
А там маємо неділю на забаву летимо, бо як йдемо на гостину, то мусово беремо фляжчину. І співаємо:” Гей забава, забава аж до рана, гей забава, забава цілу ніч! Гей Уляна, гуляла аж до рана, гей Уляна гуляла цілу ніч…
“А або “Де синії гори, де гори Карпати, ген, ген вітер пісню несе. Тебе рідний краю, до болю кохаю на вік полонив ти мене. Такому коханню во вік не зів’яти, лети моя пісне лети…!
“Або здибанки в Стрийському парку, а пізніше згадки;” В Стрийськім парку ми сі здибали з тобов, межи нами сі зашпортала любов, або в нашім серцю закалатала любов…
“А там таксівка і летимо домів, мусимо йти через браму, а як інакше, бо най го шляк трафить з тим гулянням…
А там наука в Універі, бо яке ще місто має щось подібне. Дуже маємо туристів в місті, на фірі, на конях, на бричці, на ретро карі…
Всі вбрані кому що до вподоби, але маємо тренд, котрий вичисляє фешин, кожен один зі смартфоном, селфіпалкою, кожен один робить собі знимки до кольору, до вибору або щось виґуґлює за бажанням в неті…
Старші люди не можуть собі уявити тої моди завидового джінси з дзюрками, але кажуть що буде ще ліпше…
Зато старі люди кажуть що радіо заповідало що буде дощ, а як інакше, Львів без дощу, то не є Львів…
Поляки стоять коло пам’ятника А. Міцкевича і чути пісню:” А ґдє єще добже людям як ту, тілько ві Львов’є…
“І нема спокою в тім Львові вже певно більше як вісім століть, бо як він горів в 1256 році, тоді він вже мусів бути містом!І так є, а як інакше…
Бо кожне місто, як і кожен чоловік: “Як си постелиш, так ся виспиш!”. Тих геців ще би мало бути досить але мушу мати кінець, бо рано до праці, треба яку копійку заробити, бо не проживеш, без того ніяк. Або тут або вісьта, вйо до Канади або Америки…”
Автор: Любов Буньо
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
