Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

Подружжя Юськевичів вже чотири роки вивчає як вирощувати равликів. З 2017-го у Солонці біля Львова зареєстрували сімейне фермерське господарство: вирощують слимаків максима та мюллер, яких полюбляють європейці.

Восени будуть готові експортувати у ЄС до 25 тонн делікатесу. Та зараз займаються їхньою репродукцією, пише Zaxid.net.

У цьому цеху маточне стадо. За весну равлик щомісяця відкладає свою ікру.

“В горщечок помістилось чотири равлика, і одночасно вони скидали ікру. Тоді ікра ця переміщається в окремі контейнери, потрапляє в інкубаторне приміщення за певний період з ікри починається молодняк”, – розповідає власник сімейного фермерського господарства «Західний равлик» Іван Юськевич.

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

Фермерський слимак стає дорослим за дев’ять місяців, тоді як природному потрібно три роки.

“Вони виступають в певний рік з чоловічими гормонами в інший рік з жіночими гормонами. Равлики використовую ці органи дотику підбираючи пару. Після спаровування два равлика відкладає ікру”, – додає Іван Юськевич.

Зараз подружжя експериментує на гектарі поля. Окрім цеху для репродукції, створили спеціальну теплицю, в якій підростають малюки. Тут їх годують спеціальним ріпаком та комбікормом.

Саме такий равлик є конкурентоспроможним на ринку ЄС. Його вартість за кілограм ‒ від 6 до 16 євро, тоді як зібраний у дикій природі коштує близько долара за кілограм.

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

“Осінній збір равлика — справа нелегка, — розповідають Юськевичі журналістам “Високий замок” — Та ми задоволені своїми результатами. На ферму на сезонний збір равлика запрошують жінок, перед тим один-два дні проводять навчання. Бо це лише на перший погляд робота проста, і равликів збирають як гриби в лісі. Перед тим, як збирати молюсків, треба підняти щит, під яким вони скупчуються, зробити майданчик, куди його переставити, щоб не роздушити равлика. А потім ще знайти місце, щоб той щит назад поставити”.

“Більшість наших працівників — жінки, — розповідає Ірина Юськевич. — Робити це треба з чуттям, тобто однозначно не можна застосувати грубу силу. Але наші тоненькі жінки-билиночки не завжди можуть підняти щит, це значне фізичне навантаження. Доводиться й відро переносити, а воно важить 10 кг.

Щоправда, не на великі відстані — від щита до щита. Далі вже забирають відра хлопці. Наші дівчата працюють з чуттям, робота у них легше йде. Чоловік приходить на поле — подивиться, скільки тут роботи, і піде. А жінки й дівчата перезнайомляться між собою, поскаржаться на свого Петра чи Василя та й працюють собі”.

Як далі повідомляє Високий Замок, на наступному етапі після збирання равлика, тобто на переробці, працюють чоловіки. Вони переносять відра з молюсками у цех, миють равликів, перекладають у мішки для сушіння та зберігання у холодильному приміщенні. Тут на стелажах равлики перебувають орієнтовно чотири дні, випорожнюються. Їх миють двічі — тричі на день.

Коли вже моллюск повністю випорожнився і голодний, його сортують у сітки по 6 кг в ящики і ставлять ще на 1,5 дня на просушку. Сухих равликів переносять у холодильне приміщення, де вони перебувають у стані сплячки орієнтовно до середини лютого. Тут фасованих равликів зберігають при температурі плюс 5 градусів при вологості 55%. Теоретично равлики можуть перебувати у стані спокою до півроку. Молюсків можуть у будь-який момент розбудити, якщо потрібно.

Фермери зараз постійно стежать за температурою — щоб з листопада, коли починаються мінусові температури уночі, молюски не померзли. На морозі равлик середземноморського та африканського походження не виживе.

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

Вольєри є відкритими, вони мають спеціальний дерев’яну бар’єрну смугу, яка змащена спеціальним розчином, який подразливо діє на равликів і тому вони не втікають з вольєрів. Фото 4studio

Скільки врожаю молюсків зберуть на фермі «Західний равлик», знатимуть на початку листопада. Паралельно готують документи, аби відправити товар за кордон. Ведуть переговори з великими європейськими переробними підприємствами, які потребують великих партій. Чим більша партія, тим краща ціна.

“Європі взагалі цікаво український продукт равлик, вирощений в наших кліматичних умовах, але українцю цікавіше відправити європейцю чим більшу партію, оскільки за сто тонн вони заплатять значно більше, ніж за 25, за 200 заплатять більше ніж за 100”, – пояснила власниця сімейного фермерського господарства «Західний равлик» Ірина Юськевич.

Ця ніша у Європі стала відкритою у зв’язку із забороною збирати там природного равлика. Тому фермери закликають своїх колег до кооперації, аби оминати посередників із Литви та Польщі. Там наші равлики проходять доробку та продаються до Іспанії, Італії та Франції.

“Ці ринки, що розвиваються, легше зайняти через те, що сам попит зростає зокрема, ми говоримо про равлики. Це те, яке в Україні можна виробити відповідної якості”, – прокоментував начальник управління департаменту агропромислового розвитку Ігор Вус.

В Україні існує десять великих компаній і кілька десятків дрібних фермерів, які займаються равликами. Виробники експортують в Європу до 90% своєї продукції.

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

У той час, коли в Україні лише вчаться на «равликознавців», закордоння на голову вище у цій справі. Юськевичі їздять туди досить часто. Зараз, після збору врожаю, теж планують поїхати у тур Європою — тими країнами, які розглядають для експорту.

Лідером тут однозначно є Франція, окрім цього — Бельгія, Іспанія, Італія, Португалія. Юськевичі на цьому не зупиняються. У майбутньому планують розводити жаб — аби українці могли поласувати таким французьким делікатесом, як жаб’ячі лапки. А потім, можливо, і змійок почнуть вирощувати.

На фермі дуже цінують своїх колишніх учнів, які заснували свої ферми з вирощування равлика. «Ці люди — наше майбутнє, це спілка, за допомогою якої ми разом зможемо нормально заробляти», — кажуть фермери.
Аби створити цю спілку, фермери постійно проводили навчання, щоб залучити до вирощування їстівних равликів більше охочих. Учитися цієї справи приїжджали з усіх куточків України — Запоріжжя, Одеси, Миколаєва, Чернівців, особливо багато з Центральної України — Києва, Черкас.

За цей час познайомилися з величезною кількістю людей, з якими ділилися досвідом. Багато з тих, хто пройшов навчання, долучаються до фермерів, замовляють у них маточне поголів’я. Особливо шалений попит на навчання був навесні. Тоді проводили навчання навіть через день. Зараз групи по 10 — 12 осіб навчаються лише по суботах.

Як правило, щодня зголошуються групи, які готові поєднати екскурсії з дегустацією равликів. Найбільше було дитячих екскурсій. Цей рік на господарстві вважають тестовим, бо спочатку не знали, чи справа піде. Але був такий попит, що навіть доводилося людям відмовляти. Та наприкінці вересня екскурсії і гастротури закінчили, бо зосередилися на збиранні врожаю.

Щоправда, наголошують Юськевичі, з наступного року від квітня такі гастротури знову відбуватимуться — аж до вересня.

Тестом задоволені як господарі ферми, так і її гості. Про це свідчать численні позитивні відгуки у Фейсбуці. Людям не настільки цікаво готувати равлика вдома, а на фермі він їм смакує. Навіть просили загріти їм страву з равликів, щоб на відпочинку на озері з’їсти її як барбекю.

На фермі дуже цінують своїх колишніх учнів, які заснували свої ферми з вирощування равлика. «Ці люди — наше майбутнє, це спілка, за допомогою якої ми разом зможемо нормально заробляти», — кажуть фермери.

Аби створити цю спілку, фермери постійно проводили навчання, щоб залучити до вирощування їстівних равликів більше охочих. Учитися цієї справи приїжджали з усіх куточків України — Запоріжжя, Одеси, Миколаєва, Чернівців, особливо багато з Центральної України — Києва, Черкас.

За цей час познайомилися з величезною кількістю людей, з якими ділилися досвідом. Багато з тих, хто пройшов навчання, долучаються до фермерів, замовляють у них маточне поголів’я. Особливо шалений попит на навчання був навесні. Тоді проводили навчання навіть через день. Зараз групи по 10 — 12 осіб навчаються лише по суботах.

Як правило, щодня зголошуються групи, які готові поєднати екскурсії з дегустацією равликів. Найбільше було дитячих екскурсій. Цей рік на господарстві вважають тестовим, бо спочатку не знали, чи справа піде. Але був такий попит, що навіть доводилося людям відмовляти. Та наприкінці вересня екскурсії і гастротури закінчили, бо зосередилися на збиранні врожаю.

Щоправда, наголошують Юськевичі, з наступного року від квітня такі гастротури знову відбуватимуться — аж до вересня.

Тестом задоволені як господарі ферми, так і її гості. Про це свідчать численні позитивні відгуки у Фейсбуці. Людям не настільки цікаво готувати равлика вдома, а на фермі він їм смакує. Навіть просили загріти їм страву з равликів, щоб на відпочинку на озері з’їсти її як барбекю.

На гастротурах відвідувачі могли також скуштувати канапку з равликовою ікрою. Вона надзвичайно дорога — 28 тисяч гривень за кілограм, тому не докупишся.

А канапка на фермі коштує 60 — 70 грн. На смак ця ікра дещо специфічна. Комусь нагадує гриби. Але вона надзвичайно корисна, бо є джерелом білка, вітамінів і амінокислот. І активним афродизіаком.

Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях
Як біля Львова вирощують равликів: «жнива» на равликових полях

«Люди цікавляться вирощуванням равликів, — діляться спостереженнями Юськевичі. — Але у нас споживання равлика ще не стало культурою. Наприклад, у гіпермаркетах равлики лежать поруч із варениками та пельменями. Та років за 5 — 7 ситуація зміниться, і українці введуть равликів у свій раціон хоча б раз на місяць.

Свого часу про мідії та устриці у нас теж ніхто не чув, а тепер це — банальна страва. Більшість тих, хто приїжджає зараз на ферму, — люди небідні, вони їздять по світу, відвідують європейські ресторани. Тішаться, що є така пропозиція і в нас».

Але є й люди прості, які приїжджають на ферму скуштувати цього екзотичного молюска. Ірина Юськевич пригадує, як на маршрутці приїхала 65-річна жінка — аби спробувати на смак акційного равлика.

 

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини