Львів – Депутати Львівської обласної ради вимагають встановити мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області.
Таке звернення вони ухвалили до керівників обласної адміністрації та органів місцевого самоврядування, пише Радіо Свобода.
Водночас міські депутати Львова хочуть цілковито заборонити у громадських закладах Львова вмикати російські пісні. А волонтери запустили «чорну мапу», на якій кожен охочий може позначити місце, де крутять російську попсу, і навідаються у заклади, щоб поспілкуватись зі власниками.
Майже за тиждень на «чорній мапі» львів’яни ознакували близько 30 найменувань ресторанів, кав’ярень, барів, крамниць, де звучать російськомовні пісні. Ця карта розрахована передусім на інформування людей і може хіба що нашкодити популярності закладу. Принаймні, багато містян не відвідують такі місця.
Ідея мапи не нова. Її започаткували у 2016 році, але волонтери знову оновили і заговорили про неї, коли на Великдень цього року в барі в центрі Львова російськомовні відвідувачі побили львів’янина, який попросив офіціанта вимкнути російську попсу.
«Оскільки у Львові були прецеденти, зокрема в закладах харчування – «Лялька», «Бідон», а в «Старгороді» учасники АТО звернули увагу персоналу і їх викинули звідти, тому ми й активізували давнішу нашу ідею – «чорну мапу». Проблема з російською попсою у Львові є, вона нікуди не поділась. Оновлюємо наповнення, поширюватиме інформацію про карту ще більше. Є близько 10 власників різних закладів, які не хочуть змінювати свою культурну політику, а є такі, які дослуховуються до волонтерів і тоді позначку їхнього закладу на мапі забираємо. Це треба постійно перевіряти», – каже один із ініціаторів проекту, депутат міськради Тарас Чолій.
Також депутати міськради різних фракцій працюють зараз над проектом ухвали про заборону у Львові використовувати у громадських місцях російськомовні пісні.
«Ми цією ухвалою хочемо привернути увагу до проблеми, що за мову у Львові починають бити, і це на четвертому році війни, в українському місті. Нам у Львові не потрібні конфлікти через російські пісні, ми не можемо допустити до якоїсь провокації. Ми хочемо ухвалити рішення, щоб взагалі заборонить крутити російські пісні, з будь- яких носіїв, чи то радіо, чи ТБ», – пояснює Тарас Чолій.
Власник відповідає за заклад
В Україні діють мовні квоти на музику і в закладі, для прикладу, може бути ввімкнене радіо чи телевізор, звідки лунатимуть російські пісні, тому ухвала не матиме юридичного впливу. Громадський діяч Святослав Літинський останні шість років відстоює в судах українську мову, коли порушується чинне законодавство.
«Якщо власник закладу ввімкнув радіо, де звучить російська пісня, то це на його відповідальність. Це його заклад і він отримав від держави право здійснювати підприємницьку діяльність, то, прошу, використовуй і не порушуй положення нормативно-правових актів, які держава зробила. Бо ми бачимо, що останнім часом виникають конфлікти, навіть побили людину, яка попросила не транслювати російські пісні. Для уникнення таких ситуації однозначно має бути норма в ухвалі про заборону російських пісень і це відповідає вимогам містян і 100% відповідає інтересам української держави», – говорить Святослав Літинський.
З 2012 року у Львові діє заборона вмикати музику в громадському транспорті, але водії цей мораторій ігнорують.
У 2014 році, згідно з рішенням міської ради, російські товари у торговельних мережах зобов’язані маркувати, заборонено у місті гастролювати митцям, які підтримали чи підтримують російську агресію проти України.
Попри те, що на сьогодні немає юридичного механізму впливу на власників приватних закладів, для прикладу, щодо того, яка музика має звучати, але громадські активісти спершу спілкуються, вдаються і до акцій протесту, тобто можуть добряче зіпсувати репутацію закладу чи її власникові.
Святослав Літинський обрав для захисту української мови лише юридичний механізм. Він виграв десятки позовів у судах і домігся, що компанії маркують в Україні товари українською мовою, українські банки, з якими він позивався, видають платіжки українською. У внутрішньому паспорті львів’янина немає російськомовної сторінки. Зараз Літинський має близько десяти судових позовів, переважно вони стосуються порушень у сфері обслуговування, інтернет-магазинах.
«Найскладніше порозумітись зі власником «Спортлайфу». Компанія подала апеляцію в суді першої інстанції. Замість того, щоб вибачитись перед відвідувачами, що обслуговували російською мовою у Львові, у «Спортлайфі» кажуть, що не будуть обслуговувати українською. Гадаю, що це така позиція власника, бо він дає чіткі вказівки юристам, які представляють інтереси компанії в суді», – наголосив Літинський.
Але громадський діяч переконаний, що будь-яке рішення чи ініціатива щодо заборони російського культурного продукту у Львові чи на теренах Львівської області лише посилить українську мову.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини