Кохання у львівській маршрутці

Сьогодні їхав у найромантичнішій маршрутці у своєму житті…

…Це був, як кажуть англійці, маленький Masterpiece. Любов сиділа біля мене за один подих. На різьких поворотах навіть торкалася мого ліктя. Любов ця мала вигляд звичайного трудяги років п’ятдесяти, що повертався додому. Він розмовляв по телефону із своєю Марічкою, у яку до нестями закоханий… Адже послухайте самі.

– Кохана, я люблю тебе, – мовив він, а далі було справжнє оригінальне освідчення — Я полюбив тебе із першого погляду. Люблю, коли ти усміхаєшся, я живу заради твого щастя. Ти така гарна… ти все для мене! Марічка, чуєш? Вийди за мене заміж!

Я не знаю, що сказала Марічка, чи взагалі щось, бо маршрутка гуділа, хоч всі пасажири поруч теж із притихом сиділи й слухали, що ж вона скаже? Яка буде відповідь цієї загадкової Марічки, що так сильно полонила серце вже давно не молодого чоловіка? Його очі світилися надією, і я можу заприсягтися, що у ту мить, у них була вся драма Шекспіра й Чехова разом узяті.

Здається вона мовчала.

– Скажи, що любиш мене?

Це був ва-банк, і вона таки сказала:

– Так, люблю.

Всі видихнули з полегшенням. Слава Богу! Марічка його любить, це вже добре, значить весілля таке скоро буде, адже із любові починається, хіба ні? Вони говорили про свої цікаві нюанси, про стосунки на межі між світами, адже виявилося, що він — колишній алкоголік, якого врятував Ісус, а вона — колишня наркоманка, яку ще досі не врятувала медицина. Він вірить у Бога якого знайшов. Вона сумнівається у Богові якого втратила. Та їх єднає щось більше ніж слова між телефонами у цю мить, ні, їх єднає споконвічна тезка Бога, його справжнє обличчя — Любов.

Так я і їхав, у дивному відчутті й передчутті, яке полонило мене. Тому, мені здається, що ця історія варта того, щоб бути розказаною. Сподіваюся все у них буде добре.

А маршрутка то дивовижне місце, у ній стільки почуттів люди переносять, стількома секретами діляться, і одне з них — це кохання, і однин з них — це всесильність любові.

Джерело: Варта1.

Comments

comments