“Ви таки зуміли зберегтись. У цьому Ваша сила”, – такими словами Василь Стус зустрів групу колядників на засніжених вулицях Львова у 1972 р. Найкраща інтелігенція зібралася того року, щоб вшанувати українські традиції, щоб своїми співами прославити народження дитятка Божого, щоб підтримати одне одного у важкій боротьбі з “червоною чумою”… Через декілька днів їх було покарано, вони поплатилися своєю волею. Здавалось, що українська коляда вже ніколи не буде лунати на вулицях, проте 1989 р. у Львові знову зібралися представники інтелігенції, котрі заколядували на повний голос…
Група колядників у помешканні Олени Антонів, що фотографуються перед вирушенням на вулиці міста. Фото 1972 р.
Ініціатором проведення вертепу у Львові стала дисидентка Олена Антонів. У її домі (вул. Спокійна, 13) проводилися не тільки репетиції Різдвяної коляди, тут знаходили тимчасовий притулок люди, котрі поверталися з ув’язнення.
Учасники коляди проводять репетицію. Сфотографовані, зліва направо: 1 – Любов Попадюк; 2 –невідома; 3 – поет Василь Стус; 4 – лікар Олена Антонів; 5 – психолог Михайло Горинь.
Колядники в помешканні Олени Антонів. На фото: перший зліва – Михайло Горинь, на дивані, сидить в солов’яному капелюсі Мар’ян Гатала, перед ним, в капелюсі та гримі Стефанія Шабатура.
Славнозвісна коляда 1972 року
Славнозвісна коляда 1972 року
Під час вертепів організатори намагалися не привертати до себе значної уваги з відомих причин, тому прогулювалися містом пізно вночі, відвідуючи, в основному, своїх же побратимів. Колядники, таким способом, намагалися показати свою українську ідентичність та шану своїм рідним традиціям. Крім того, вони зуміли заколядувати 250 рублів. Ці гроші вони планували скерувати на допомогу тодішнім політв’язням.
Спецповідомлення КҐБ УРСР першому секретарю ЦК КПУ Петрові Шелесту про новорічні вертепи дисидентів Львова та Києва (документ зі справи “Блок”, архів ГДА СБУ).
Проте, радянські спецслужби не забарилися. Протягом 12-14 січня у всіх учасників коляди були проведені обшуки, а декого з них навіть ув’язнено: “за виготовлення, розповсюдження, зберіганнія літератури наклепницького характеру, участі у вертепах, ворожому ставленні до радянської соціалістичної системи”.
Насправді рух дисидентів, який щоразу ставав сильнішим, псував імідж держави, яка якраз готувалася до святкування 50-тої річниці створення СРСР. Тому спецслужби були особливо пильні, вистежуючи кожного, хто б міг напередодні святкування хоч якось зіпсувати репутацію наддержави. Імперська влада, також, намагалася демонстративно показати, що буде карати всіх, хто якимось чином не підкорятиметься ідеалам радянської пропаганди, за якою релігія не вписувалася в систему державотворення.
Радянський антирелігійний плакат 1929 р.
В Радянському Союзі навмисно проводилось нівелювання такого поняття як релігія. Табу накладалося на святкування всіх церковних празників, наприклад, на Різдво всі мали обов’язково працювати. Замість звичних колядок складали інші, на комуністичний лад:
“ Добрий вечір тобі, вільний пролетарю!
Нова радість стала, яка не бувала:
Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла.
Де цар був зажився, з панством вкорінився,
Там з голотою простою Ленін появився!”
Парад Вертепів 1988-1989 рр., Львів. Автор фото: Михайло Курило
Ідеально витиснена ідеологема не допомогла встояти ще недавно могутній імперії, в середині 1980-р. стало відчутно, що СРСР доживає свої останні дні. Користаючиси цим, у січні 1989 р. на вулиці Львова знову вийшли колядники, проте, цього разу їх було набагато більше.
Львівський вертеп 1989 р. Автор фото Михайло Курило
Якщо уважно переглянути фотографії коляди 1972 р. та коляди 1989 р., то чітко можна відчути атмосферу, яка тоді панувала. Якщо у першому випадку пронизує щирість та відвага, то в другому – спокій та впевненість.
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
