Важко уявити наше життя без календаря. Хоча тепер більшість з нас користується цим чудовим винаходом Старого Світу вже за допомогою електронних ґаджетів, видавництва продовжують видавати різноманітні календарі – перекидні, настінні, кишенькові. Проте найдавніші календарі Єгипту й Вавилону сприймали не лише як перелік днів та місяців у хронологічній послідовності, а й як засіб надійного фіксування пам’яті кожної з культур. Тож не даремно одним з найуспішніших та найпопулярніших видавничих проектів Товариства «Просвіта» стали календарі. У Галичині вони отримали статус настільної книги української родини.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Щорічні видання випускали з 1870 до 1939 року, обсягом більше ста сторінок. Хоча кожного року з’являвся новий календар, минулорічні продовжували зберігати у домівках, адже інформація, яку містили видання, не втрачала актуальності. «Для кожного віку і стану» – таку читацьку адресу зазначали укладачі. Звісно, перш за все, видання були призначені для селян, щоб підвищити їхній освітній та культурний рівень. Серед головних редакторів, які доволі часто змінювалися, – галицький педагог та історик Юліан Целевич, журналіст Юліан Романчук, просвітницький діяч Петро Огоновський, січовий стрілець Юрій Шкрумеляк та інші.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Календар «Просвіти» розпочинався зі змісту та загальним прогнозом погоди на рік. Потім на парних сторінках розміщено календар на місяць з римо-католицькими й греко-католицькими святами та астрономічна інформація, а на непарних – місце для нотаток «Домові записки» і якась пізнавальна чи дидактична розповідь.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Значна частина книги була призначена для белетристики. Публікували найрізноманітніші художні твори: як історії релігійної тематики, так і перекладні оповідання різних народів, турецькі, іспанські, македонські. Цікаві розлогі пояснення додавали до репродукцій ікон, видрукуваних на цупкішому папері.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Оскільки значна частина читачів – селяни, то ужиткова інформація, така як от про сорти фруктів чи овочів, бджільництво чи рільництво, була потрібною. Також давали поради читачам як вилікувати ту чи іншу хворобу, приготувати кулінарну страву. Часто розміщували й історичні розвідки про відомих осіб (наприклад, стаття до сторіччя від дня народження Маркіяна Шашкевича) чи про львівські храми, описували подорожі в інші країни.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Дивує, що у кожному випуску були розділи «З року на рік», «Що нового», у яких детально описано усі важливі події, які відбулися упродовж року: тут тобі й повінь в Америці, боротьба французького парламенту з церквою, громадянська війна проти старого султана в Марокко і аварія «Титаніка». Одним словом, читачі були в курсі усіх подій, що відбувалися у світі. А ще – курси валют, розклад ярмарків, оголошення та реклама, щоб вже точно нічого не пропустити.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
Для підняття настрою, друкували доволі багато анекдотів, часто з карикатурами. Читаючи їх сьогодні, вже важко зрозуміти з чого потрібно сміятися. Завдяки вдалій комунікації з читачами, редакція завжди знала, що зробить наступний календар успішним. Гортаючи ці видання, одразу переносишся із сучасного Львова у столицю Галичини на межі XIX-XX століття.
Стаття з календаря Товариства «Просвіта»
«От кождий з нас бачить і історія нас учить як Божі літа оден за другим проминають, як родини по родинах наступають, як одні роблять місце другим, як держави повстають і упадають… », – слова, якими розпочинається щорічний огляд світових подій в одному з календарів, спонукають не забувати про швидкоплинність часу та не втрачати намарно ні хвилини!
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини
