Куди поїхати на вихідні зі Львова: місто Роксолани та старих церков

Давнє місто на півночі Івано-Франківщини, де, найімовірніше, народилась славетна султанша Хюррем.


ДЖЕРЕЛО: VSVITI.COM.UA. ФОТО: СЕРГІЙ ТИС

Де розташований Рогатин

Зі Львова до Рогатина – найпівнічнішого районного центру Івано-Франківщини – можна доїхати двома дорогами: через Бібрку та Перемишляни. Найкоротшою дорогою – через Бібрку – 74 кілометри. Місто лежить на березі річки Гнила Липа в місцевості, яку називають Рогатинським Опіллям.

Чому це місце унікальне

Воно давнє. Давньоруські поселення на місці, де зараз стоїть Рогатин, були ще понад тисячу років тому. Перша згадка про місто датована 1184 роком.

За легендою, дружина галицького князя Ярослава Осмомисла заблукала в лісі під час полювання та побачила оленя, який вивів її з гущавини. На честь цієї пригоди князь начебто вирішив збудувати місто, на гербі якого донині є роги оленя.

Є й інша легенда: кілька чортів розізлилися на мешканців міста й вирішили засипати його землею. Вони майже донесли землю, проте заспівали півні, почало сходити сонце, й чорти, перелякавшись світла, випустили землю з рук. Так утворилась гора, яку називають Чортовою.

У дванадцятому-чотирнадцятому столітті поселення належало боярам Рогатинським. 1390 року в папській буллі про нього вперше йдеться як про місто, а 1415 року Рогатин отримав магдебурзьке право.


Дім товариства народної школи (джерело: polona.pl)
1930-1936
Видавництво «Hurtownia Tytoniu Zofji Kogutowej»

Воно пов’язане з Роксоланою. Про походження Хюррем Султан, яку в Європі називали Роксоланою, точно відомо лише те, що вона народилась десь на українських землях. Ім’я Анастасія та прізвище Лісовська, яке їй часто приписують – плід уяви літераторів. А ось те, що вона родом із Рогатина, хоч і не доведено, але, принаймні, схоже на правду. В місті Роксолану шанують і поставили їй пам’ятник.

Що подивитись

Пам’ятник Роксолані

В центрі Рогатина на площі, що носить ім’я Роксолани, 1999 року встановили пам’ятник славетній дружині султана Сулеймана Пишного. Його автори – скульптор Роман Романович, архітектори Юрій Луговський та Орест Скоп. За їхнім задумом Роксолана зображена в метаморфозі – знімає з себе турецький головний убір і плащ, під якими видно вишиванку. Насправді Роксолана, вивезена з України в дитинстві, ніколи не бувала на рідній землі.

У польських документах кінця XVI століття є згадки про те, що Хюррем (у перекладі з турецької – Радісна) була дочкою священика з Рогатина. Роксоланою – від слова «роксолани», яким називали русичів – її прозвали європейські дипломати та політики, й саме під цим ім’ям вона увійшла в літературу й мистецтво.

Церква без цвяхів

Священик Гаврило Лісовський – літературний персонаж, однак у Рогатині впевнені: якщо він існував, то служив саме у храмі Святого Духа. Це одна з небагатьох церков України, зведених без жодного цвяха. Вчені дослідили дерево, з якого побудований храм, і датували його 1480 роком.


Джерело: andy-travel.com.ua

Особливий цей храм ще й тим, що зведений на фундаменті – для XV-XVI століття це нетипово – і з досить рідкісного за тих часів дубу. Дах церкви покритий ґонтом, який раніше був прибитий дерев’яними кілками, але через необхідність періодично замінювати перекриття його почали прибивати металевими цвяхами. Цікавим є й планування храму: єдині двері розташовані з південного блоку, а не навпроти вівтаря, як зазвичай.

Всередині церкви – також нетиповий для тих часів чотириярусний іконостас, який вважається одним із найстарших в Україні. Його спорудили львівські майстри 1650 року.

Величі ярусам додає не лише різьблення тонкої роботи, а й покриття – сусальне золото. У 1880-х іконостас відновив польський художник Юліан Макаревич, і відтоді він не зазнавав значних змін.

Незвичними є ікони на іконостасі: центральною є «Тайна вечеря», хоча за тих часів на цьому місці зазвичай писали образ Нерукотворного Спаса. На другому ярусі іконостасу зображені дванадцять дванадесятих свят, які раніше виконували функцію календаря.

На стінах і церкві висять старовинні образи з першого іконостаса. Найстаріша ікона в церкві – «Іоанн Хреститель із житієм» – датована серединою шістнадцятого століття.

Під церквою є дві крипти, а в кам’яній підлозі храму замуровані плити фундаторів церкви, які профінансували її будівництво.

Поруч із церквою – цвинтар із старовинними надгробками.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Цей храм будували у XV-XVIII століттях. За цей час він тричі горів, і кожна реконструкція видозмінювала архітектурний ансамбль, тож зараз можна побачити в ньому поєднання різних стилів.
Брати Юрій та Іван Рогатинці сформували при церкві духовне братство, а також відкрили школу, де навчали іконописного мистецтва. 1642 року братство церкви власним коштом спорудило іконостас, який був замінений на новий аж 1932 року.

Під час Першої світової війни Рогатин сильно постраждав від пожежі, однак храм уцілів. Натомість, у 1941 році в нього влучила бомба – залишились тільки мури. Церкву відбудували, але 1944 її знов було зруйновано вибухом. Лише по завершенні війни церкву почали реконструювати. Це тривало десять років – 1955 року відбудований храм знов освятили.

Римо-католицький костел

Орієнтовна дата зведення цього храму – 1666 рік. У різні часи він потерпав від нападів турків і козаків, тому його багато разів відбудовували. Через це в ансамблі костелу можна побачити елементи різних стилів – готики, бароко, ренесансу.

1842 року при костелі Святого Миколая заснували монастир, де сестри милосердя доглядали вбогих людей. Дзвіниця костелу оснащена бійницями – він виконував оборонну функцію.

1936 року на вежі костелу облаштували оглядовий майданчик. За радянських часів костел перетворили на склад

1991 року храм повернули римо-католицькій громаді. Згодом він був освячений як костел Святої Анни.

Як доїхати

Зі Львова до Рогатина через Бібрку можна доїхати автомобілем приблизно за півтори години. З центрального автовокзалу на Стрийській, 109 через Рогатин ходить чимало автобусів, що прямують до Івано-Франківська, Косова, Чернівців, Яремчі, Ворохти. Автобус до Рогатина їде трохи менше ніж дві години.

Джерело: tvoemisto.tv

Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини