Що приготувати у грибний сезон: лисички з кулешою від пані Стефи

Пам’ятаєте, я колись розказувала про страви-тригери, які непомильно повертають нас у минуле, до смаку, який живе десь в пам’яті? Такі собі шворочки, за які смикнеш – і точно знаєш, що має бути в кінці. Лисички з кулешою якраз з таких. А ще, для мене це одне з ідеальних смакових комбінацій, особливо, якщо зверху посипати доброю бриндзьою.

Про лисички з кулешою я вже якось писала, але троха інакше смажені – на салі, і з підсмаженою кулешою. А тут буде троха легший варіант, але теж неймовірно добрий.

Спочатку розкажу як я варю кулешу (*) – це ніби не складно, але мені довший час не вдавалося зробити ідеально. Тепер я навчилася і ділюся з вами.

Найліпше кулешу варити в чавунці з грубими стінками, щоб вона добре прогрілася і впріла. Але і в звичайному банячку теж можна, аби не поливаному, бо може пригоріти і поливі прийдуть капці.

На 2 літровий банячок я беру зо 2-2.5 шклянки сухої кукурудзянки і добре її промиваю на густому ситі під струменем води. Тим часом закип’ячую воду в чайнику. Промиту крупу висипаю в баняк, заливаю киплячою водою “на 2 пальці вище від рівня крупи”, даю ложечку солі і ложки зо дві масла або олії, гарно перемішую і на великому вогні даю закипіти, постійно перемішуючи. Як закипіло – вогонь зменшую до найменшого, накриваю покришкою і варю хвилин зо 20-30 для середнього помелу крупи, який я зазвичай купую. За той час вся вода має ввібратися і на поверхні каші буде таке собі озерце з масла. Вогень вимикаю, покришку накриваю і даю кулеші відпочити хоча б хвилин 20.

Ідеально б її ще поставити впрівати в теплу (80-100*) руру, або завинути баняк в ґазету і коц, щоб впріло і помалу вистигало.

Зварену і добре впрілу кулешу можна перевернути “стіжком” на таріль і потім порізати, а можна просто набирати ложкою, поки тепла. А як вистигне – кулеша прекрасно крається плястерками.
Не лякайтеся, що то так довго і багато написано – все дуже просто, після першого варіння все стає на свої місця

З лисичками все ще легше. Їх треба перебрати від листя, і швиденько сполокати під струменем води. В пательні на досить великому вогні розтопити кілька ложок масла чи загріти олії, і в гарячий товщ кинути лисички. Спочатку вони трохи пустять юшки, потім вона швиденько випарується, тоді вогонь зменшити і смажити лисички хвилин 15-20 доки не зм’якнуть. А як зм’якнуть – додати цибульки, ще трошки посмажити, посолити, поперчити, додати сметани і гарно проварити. Сос можна загустити запраженою мукою, але можна і ні.

Ну і найважливіший етап – 2 ложки кулеші, клька ложок грибового сосу, зверху на кулешу – троха бриндзі… А ще якщо горняточко кисляку, ну або келішок чогось зимного… Ай, що я вам розказую… це несамовито, направду!

(*) Кулеша – це не куліш, уточню про всяк випадок. Кулеша – це кукурудзяна каша, зварена на воді. На відміну від баноша, який вариться на сметані.

Джерело: panistefa.com

Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterPin on Pinterest1Email this to someone

Comments

comments