Будинок Владислава Єльського. Невідомий Львів

Будівельний бум у Львові на зламі XIX – XX ст., швидкий розвиток міста, прокладання нових вулиць суттєво змінили вигляд львівських вулиць … Не були виключенням і прилеглі до центральної частини міста маршрути …

Давня дорога Святого Юра ( нині вулиця Листопадового Чину ) ще в пер. пол. XIX ст. потопала в зелені, поодинокі маєтки і палацики прикрашали ідилічну картину. На сьогодні справжні архітектурні ” перлини ” тієї епохи ” ховаються ” у пізнішій забудові і є маловідомі львів’янам. Ампірний маєток Єльського є одним з таких шедеврів …

вул.Св.Юра у 1852 р.,літографія Стенчинського © —photo-lviv.in.ua

На початку ХІХ ст. ділянка ( парцеля ) під № 642 2/4, на якій згодом з’явиться вілла, була розташована на схилах Святоюрської гори і належала греко-католицькій консисторії. У молодості тут любив спацерувати майбутній драматург граф Олександр Фредро.

1828 року уряд Львівського бецірку ( циркуля ) передав цю парцелю в оренду професорові рільництва Львівського університету Міхалові Штокеру. Хоча вона залишалась і надалі власністю греко-католицької митрополії, якій Штокер мав щороку, в день св. Михайла, платити 280 золотих ринських оренди. Пан професор звів невеликий мурований будинок.

Будинок Єльського, фото 1906 року © —photo-lviv.in.ua

Згодом, 1835 – го, до нього, за проектом ад’юнкта будівельного департаменту Галицького намісництва Вільгельма Шмідта, добудували більший будинок із колонами – невеликий палацик у стилі ампір. Посередині колонного портика знаходилась статуя Матері Божої авторства Йогана Шімзера чи Павла Евтельє, нині втрачена.

Новим господарем забудованої парцелі став Владислав Єльський, дідич з Милятина. Він викупив ділянку в митрополії, з тих пір маєтність за документами носила його ім’я.

Ампірний палацик Владислава Єльського, фото 2014 року © —photo-lviv.in.ua

Генріка Зигмунтовська, нова власниця садиби, заснувала тут 1851 року невеликий шпиталь для хворих та убогих дітей. Її добродійну акцію підтримала родина Сапігів. Князь Леон Сапіга ( 1802-1878 рр. ) був патроном Товариства католицької ремісничої молоді “Скала”.

У 1860 році за сприяння князя шпиталь було перенесено в інше місце, а садиба стала власністю товариства. Тут було встановлено газове освітлення. Більшість приміщень призначили для навчання молоді. Один будиночок виділили невеликому шпиталю для лікування молодих ремісників і челядників. На подвір’ї було влаштовано гімнастичні знаряддя, збудовано зал для гри у кеглі та літню сцену.

Маєток Єльського, вигляд з нин. вул. Міцкевича 26 – 28, фото 1906 року © —photo-lviv.in.ua

Куратором товариства був також митрополит Андрей Шептицький. Згодом Євген Нагірний заснував 1884 року схоже товариство ” Зоря” для греко-католицьких ремісників.

Давній будинок Єльського, вигляд з вул. Міцкевича 26 – 28, фото 2015 року © —photo-lviv.in.ua

” Скала ” проіснувала до ІІ Світової війни. За радянських часів у митрополичому парку, під собором Св. Юра, було встановлено три вежі для заглушування ” ворожих ” радіопередач. Одна з цих веж стоїть і донині. А в будівлях на вул. Міцкевича, 28 встановили обладнання для цих ” глушилок “. Донині тут ще перебуває ” секретний об’єкт “, і старовинний палацик можна частково оглянути лише з вулиці.

Джерело: Фотографії старого Львова

Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterPin on Pinterest0Email this to someone

Comments

comments