Історія Софіївського парку бере свій початок в 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої.
У ті часи маєток Потоцьких був майже розорений, і він не міг собі дозволити навіть затишного закутку на березі моря, проте це не стало перешкодою для графа, який був осліплений чарами Софії.
Вона була однією з найкрасивіших жінок того часу – сучасники називають її українською Анжелікою та Мата Харі. Для когось вона – всього-на-всього дочка грецької куртизанки та купця, а для когось – символ витонченості, краси та мудрості.
Одне залишається незаперечним – за серце цієї жінки боролись найвпливовіші чоловіки того часу, які були готові на все заради прихильності красуні.
БУДІВНИЦТВО ЛАНДШАФТНОГО ШЕДЕВРУ
Будувати Софіївський парк було доручено польському артилерійському офіцеру Людвику Метцелю, котрий мав за плечима великий досвід в військовій топографії та інженерії. Однак, саме дендропарк Софіївка став вінцем його кар’єри та найвизначнішим проектом всього життя – на його могилі у Варшаві викарбувані слова, що це підтверджують: «Тут похований прах будівничого Софіївки».
Дендропарк Софіївка повинен був стати не лише найбільшим, але і найкрасивішим у Європі: з живописними схилами, дивними скелями та підземними водоймами.
На превеликий жаль, схеми планувань парку не збереглися до наших часів, тому ми можемо тільки здогадуватися, як мала виглядати пам’ятка, якби її будівництво було завершено. Відсутність будь-яких креслень і планів породила головний міф Софіївки про те, що будівництвом і плануванням займались самі селяни на свій смак та розсуд. У хибності цієї теорії не виникає сумнівів: лише для зведення та планування водної системи були необхідні глибокі знання в інженерії та чіткий графік робіт по заготівлі гранітних блоків, плит та постаментів. Ще один спростований міф про Софіївку – використання безкоштовної праці селян, котрих насильно примушували займатись будівництвом. Насправді над проектом працювало близько 800 робітників, котрі за свою роботу отримували платню.
Невідомим залишилось також ім’я садівника, котрий займався численними посадками масивів дерев на сусідніх пагорбах, та окремих екзотичних рослин, що повинні були стати окрасою парку.
Відомо тільки, що у 1799 році Метцель попросив графа Потоцького привезти йому вавилонські берези та ліціум, що мали прикрашати схили ріки.
Поруч зі звичними для наших широт деревами були посаджені привезені з Лівану, Атласу та Антиподів екземпляри, доставлені в Умань через Одесу з Азії та Італії. Саме з Софіївки більшість рідкісних дерев були розповсюджені по всій території сучасної України.
ПРОГУЛЯНКА АНТИЧНИМ СВІТОМ
Зайшовши в Софіївський парк, що простягнувся на 179,2 гектари, можна зустріти безліч статуй давньогрецьких богів, мислителів та героїв (Сократ, Аристотель, Еврипід, Гомер, Паріс, Орфей та багато інших).
Є тут і амфітеатр, і Єлисейські поля, і головна прикраса – фонтан Змія, що встановлений посередині Нижнього озера. З широко розкритої пащі хижої рептилії піднімається стовп води висотою майже 20 метрів! Це справді неймовірне видовище, позмагатися з яким під силу ще одному природному чуду парку – великому водоспаду, що розташований на висоті 18 метрів над землею, і стікає в мальовниче спокійне озеро, в якому можна зустріти білих лебедів.
ОСТРІВ КОХАННЯ
А ось найбільш романтичним закутком парку можна назвати затишний «Острів кохання», що розмістився на Верхньому озері. Офіційна назва острова «Анти-Цирцея» добре знайома любителям давньогрецьких міфів. Богиня Цирцея була могутньою чарівницею, яка в гніві перетворила всіх супутників Одіссея, котрий котрий дістався берегів її острова, на свиней. Давньогрецький бог зміг не тільки зламати43 могутні чари, але і підкорити серце гордої богині, з якою вони провели незабутній романтичний рік на усамітненому острові.
ЛЕГЕНДИ ТА МІФИ СОФІЇВКИ
Парк Софіївка оточений атмосферою містики, таємничості та романтики.
Згідно наказу Потоцького, при вході до однієї з печер було написано: «Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань ще щасливіше». Згідно повір’ю, кожен, хто зайде до печери, забуде про горе на незгоди. Люди вірять в ці пророчі слова, тому прозвали це місце «Печера Щастя».
Романтична історія створення національного дендрологічного парку залишила по собі безліч загадкових міфів та легенд:
-Туристи, спускаючись по річці, просять човняра починати маршрут з кінця – згідно давньогрецьких міфів, початок ріки – це життя, а кінець – смерть. Розпочинаючи шлях з кінця ріки, ви повертаєтесь до життя, залишивши позаду всі незгоди та переживання.
-Якщо побувати біля Венери і випити води з її джерела, тіло покинуть всі недуги та хвороби.
-У людини, на котру не впаде жодна краплина води під час проходу під Великим водоспадом, здійсниться найзаповітніша мрія.
ЦІКАВІ ФАКТИ
-У свій час тут відпочивали Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Максим Рильський та Володимир Сосюра.
Ідея створити парк у стилі римських та давньогрецьких міфів належала особисто Софії.
-У 1996 році оригінали мармурових скульптур перенесли до музею, а на їх місці установили копії з гіпсокартону.
-У 1980 році частина об’єктів була зруйнована паводком, однак були оперативно проведені ремонтні роботи, що повністю відновили попередній вигляд пам’яток.
Можна з упевненістю сказати, що Софіївка – уманське диво, яке варто відвідати хоча би раз у житті, щоб поринути у загадковий світ любові, містики та давнього світу.
Джерело: myukraine.org.ua
