Мало зробити хороший продукт, його треба ще вдало продати. Покупець повинен дізнатися про ваш товар, бачити лише його позитиви. Яскрава картинка, легке речення, яке можна розповісти навіть спросоння посеред ночі – ось що вам потрібно. Вам потрібна хороша львівська реклама. Реклама із віковим досвідом вдалого (будемо відверті, інколи не дуже) подання будь-якого продукту на ринок.
Мало зробити хороший продукт, його треба ще вдало продати. Покупець повинен дізнатися про ваш товар, бачити лише його позитиви. Яскрава картинка, легке речення, яке можна розповісти навіть спросоння посеред ночі – ось що вам потрібно. Вам потрібна хороша львівська реклама. Реклама із віковим досвідом вдалого (будемо відверті, інколи не дуже) подання будь-якого продукту на ринок.
Викладений на прилавку товар і викрики перекупників, знаки міських цехів та ремісничих майстерень, оголошення в газеті, опис по радіо «непересічних» якостей продукту від імені вдячних користувачів, неонові вивіски… До яких тільки засобів не вдавалася рекламна індустрія за весь час існування Львова. Вишукані написи адаптовані до стилю фасаду і величезні білборди (з-за яких іноді самого міста не видно), усюдисущі сітілайти та оголошення на кожному кроці, доводять живучість і процвітання львівської реклами.
Вона росла і розвивалася разом із містом. Пройшла тривалий шлях від найпростіших форм до сьогочасного різноманіття. Вона тисла на мозок тим, хто вперше опинявся у великому місті, і зливалася з ландшафтом в очах корінних львів’ян.
Реклама з’явилася у Львові разом з першими купцями. На ринках цього середньовічного міста, як і по різних куточках Європи, лунали голоси агітаторів чи самих продавців, котрі закликали звернути увагу саме на їх товар. Захищені міським правом ремісники рекламували свою продукцію не лише на прилавку. Будинки їх цехів часто мали вивіски, що інформували потенційного покупця про рід заняття чи товари вироблені тут.
Трохи пізніше з’явилася друкована реклама. Саме тоді її кількість починає рости у геометричній прогресії. Шпальти львівських газет, фасади будинків, будмайданчики та придорожні стовпи були густо помережані оголошеннями рекламного змісту різноманітного штибу. Зубний порошок і тутки для куріння, засіб для миття посуду і славетний львівський шоколад, реклами пароплавів, що відвозили галицьких емігрантів до Америки і оголошення про чергові видання українських кооперативів та національних організацій. Тут було усе, розвиток індустрії обіцяв задоволення будь-яких потреб особистості, щоправда за відповідну плату.
Відкриваємо одну із львівських газет кінця 30-х років ХХ століття. Саме тоді у місті Лева та й по всій Галичині процвітав рекламний бізнес Романа Шухевича (так, того самого, майбутнього генерала-хорунжого УПА) та Богдана Чайківського – рекламна фірма «Фама». З часом рекламній справі Шухевича та Чайківського вдалося розростися до представництв чи не у всіх повітах Львівського, Тарнопольського та Станіславського воєводств. Оголошення фірми друкувалися у варшавських та краківських газетах.
Ви не знали, що найсмачніше п’ється саме львівське пиво? Вас цікавить звідки у співрозмовника такі білі та здорові зуби? Б’ємося об заклад, що він відповість Вам: «Лише львівський зубний порошок «Odol» здатний подарувати чарівну усмішку!». Збираєтеся мити волосся? Тільки шампунь «Рixavon» не піде на компроміс із лупою. І ще «нема краще ніж папірці та тутки «Калина» тернопільського кооперативу «Будучність»! «Тільки з ними куріння – це задоволення», твердить чорно-біле мальоване оголошення.
Часи змінилися, а реклама вічна. Чого-чого а її у Львові не бракувало ніколи. Теперішні часи не виняток. Киньте оком навколо себе. Бачите? Легше відповісти де реклами нема аніж де вона є. «Скоро Львова не буде видно з-за тих реклам», − почув автор цих рядків у 42-й маршрутці, і написав статтю яку Ви читаєте. Так хай же реклама не заступає нам Львова, а стає його органічною частиною. Йому немає чого від нас ховатися, бо він прекрасний…
Сергій ГУМЕННИЙ
Джерело: Фотографії старого Львова
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини