“Голодна кутя” або Другий Свят-Вечір: традиції та народні прикмети

18 січня українці знову готують кутю, це третя різдвяна кутя. З цим днем пов’язано безліч традицій та народних прикмет

Називається кутя «голодною» тому, що увесь день, окрім ввечері, і до наступного дня, доки не освятять воду, люди нічого не їли. Сама вечеря як і на Свят-вечір теж має бути пісною, проте містить значно менше страв; окрім куті та узвару на столі обов’язково повинні бути і вареники.
Сідати за стіл прийнято із першою зіркою на вечірньому небі. Помолившись, починають трапезу трьома ложками куті; нею ж і завершують.

З голодною кутею пов’язані цікаві обряди «закликання морозу», адже здавна вважали, що морози на Водохреща є найміцнішими.

Перед тим як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв квартирку) і тричі казав: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!». Після паузи знову звертався: «Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!». Особливою забавою було закликати мороз для дітвори. Вона припадала до вікон і на весь голос запрошувала його до вечері.

Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — «щоб добре плодилися».

Коли на дворі запанує темрява, родина виносить із дому «дідуха» й спалює в садку або десь в іншому місці — «пускає на теплий дух». Ці магічні дії відображають прощання з зимою, спалення зими й закликання весни. Попіл зі згорілого «дідуха» зазвичай розкидають по городу — на добрий урожай.

Цього дня прийнято святити в церкві воду, причому посуд, призначений для свяченої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від різних негараздів.

Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам Боже, і на той рік діждати!» Далі слід так само окропити господу — усе що в домі й навколо дому. Наймолодший син або донька мають свої обов’язки цього дня: мусять узяти три пироги й, ідучи за батьком, надкусити один із пирогів у передпокої, другий — у коморі, а третій — надворі.

Вода, освячена в надвечір’ї Богоявлення — «вечірня вода» — вважається святішою, ніж з Водохреща, і вона «зглидлива на всяке лихо».

Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям — щедрувати. Кожна дитина з ватаги щедрувальників носять із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Господар же має обдаровувати щедрувальників пригорщею вівса, намоченого у воді.

Народні прикмети

  • Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.
  • Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
  • Сильна хуртовина або поземка 18 січня – до хорошого врожаю.
  • Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах – чекай багатого врожаю.
  • Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
  • Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
  • Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір – прикмета до того, що рік буде врожайним.
  • Якщо на деревах багато снігу – буде багатий урожай плодів і меду.
  • Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
  • Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.
  • Джерело: Рівне 1

    Comments

    comments