13 маловідомих історичних місць Львова, які варто відвідати

Усім відомо, що Львів – неймовірно цікаве місто шедеврів, яке насичене вражаючими об’єктами та місцинами. Та якщо Вам хочеться відкрити для себе нові закуточки просякнуті львівським духом та унікальністю, ми пропонуємо список місць, які неодмінно Вас зачарують а інколи і вразять, оскільки вони, залишаючись осторонь людської уваги, абсолютно не втрачають своєї неповторності. Подорожуйте із нами!

1. Церква Святого Миколая Чудотворця

Церква Святого Миколая Чудотворця © WIKI


Православна церква Святого Миколая – найдавніша споруда Львова, зразок давньоукраїнської архітектури XIII століття. Головним храмом давньоукраїнського Львова, його духовним центром була найдавніша споруда, зведена з нагоди закладення міста – церква Святого Миколая. Князь Лев грамотою 1292 року надав церкві право довічного володіння землею. Вважається, що цей храм був надвірною церквою галицько-волинських князів та їх родинною усипальницею. Грубі стіни вимурувані з тесаних білокам’яних блоків, над якими здіймаються бані з ліхтарями.
Адреса: вул. Богдана Хмельницького 28.

2. Палац Дуніковського

Національний музей ім. А.Шептицького © Катя Барило


Палац Дуніковського, а сьогодні це другий корпус Національного музею у Львові.
Вілла була зведена у 1897–1898 рр. В ті часи вулиця мала назву Мохнацького і була вибрана професором Львівського університету Емілем Дуніковським для побудови свого маєтку. Проектом палацу займався Владислав Рауш, польський архітектор, який у свій час навчався у Політехнічній школі у Львові.
У 1911 р. Дуніковський продає віллу Андрею Шептицькому. З цього часу починається історія Національного музею. Спочатку у музеї налічувалося 10 тис. предметів. Наразі в музеї вже понад 100 тис. експонатів. У 1905 р. Шептицький заснував Церковний музей та в грудні 1913 р. видає акт, згідно з яким науковій фундації “Церковний музей” надавалася назва “Національний музей. Ювілейна наукова фундація галицького Митрополита Андрея Шептицького”.
Адреса: вул. Драгоманова, 42

3. Будинок, де жив і творив Іван Франко

Музей Франка у Львові © city-adm.lviv.ua


На мальовничій околиці Львова, біля Стрийського парку, стоїть будинок, до якого вже понад 60 років приходять люди, як до національної святині.
Музей Івана Франка діє у будинку, в якому він жив, у якому написав свої найкращі твори й у якому перестало битися його серце і звідки він пішов у безсмертя.
Тут Івана Франка відвідували Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Микола Вороний, Михайло Грушевський, Сергій Єфремов і багато інших діячів української культури, а також гості з Росії, Польщі, Німеччини, Чехії та Словаччини.
У будинку-музеї повністю відтворено робочий кабінет Івана Франка, улюблену кімнату письменника. Тут стоїть стіл І.Франка, за яким він написав багато творів, серед них поему „Мойсей” – шедевр української поезії.

Музей Франка у Львові © city-adm.lviv.ua


Цінністю меморіальної експозиції є особисті речі І.Франка, серед них – письмове приладдя, мережана сорочка, рибацька сітка, виплетена його руками, подарунки від друзів.
Адреса: вул. Івана Франка, 152.

4. Палац графів Туркулів-Комелло

Палац графів Туркулів-Комелло

Палац Туркулів-Комелло – одна з найцікавіших львівських споруд першої половини XIX століття, зведена у стилі венеційської неоготики.
У глибині парку Ветеринарної академії, повернутий до вулиці тильною стороною, стоїть палац графів Туркуллів-Комелло, споруджений у 1830-1840-х роках. До цього часу тут стояв палац графині Феліції Комелло, її садиба була вкрита ґонтом і виглядала як справжній приміський маєток.
Новий палац будували для родини Дідушицьких у часи романтизму, коли писалися готичні романи. Тож і став цей палац у Львові чи не єдиним зразком тієї романтичної неоготики, бо ж пізніша львівська неоготика кінця ХІХ – початку ХХ це скоріше стилізація під готику.
Адреса: вул. Пекарська, №50а

5. Вулиця з декількома назвами

Вулиця з декількома назвами


Львів – фестивальне місто. Назви вулиці, про які свідчать таблички на будинку, з кожним роком стає більше і це пов’язано з проведенням фестивалю незалежного кіно «Кінолев», який відбувається з 2006 року у Львові. До офіційної назви Архівної вулиці стали щорічно додавати ім’я того, кому присвячено черговий фестиваль. Тепер вулиця, крім основної, має ще сім назв: Тарковського, Чарльза Чапліна, Бергмана, Фелліні, Трюффо, Іллєнка та Параджанова.
Адреса: вул. Архівна, пролягає між вул. Братів Рогатинців і вул. Валова

6. Дерев’яна церква на Сихові

Дерев’яна церква на Сихові

Храм Пресвятої Трійці на Сихові – єдина львівська унікальна дерев’яна церква, збережена від XVII століття.
Дерев’яний храм Пресвятої Трійці будували на львівській околиці у вікопомні історичні часи, коли 1654 року до нашого міста наближалося військо українського гетьмана Богдана Хмельницького. Деякі історики припускають, що церкву будували за сприяння самого гетьмана. Будучи зразком української сакральної архітектури XVII століття, сихівський храм є одним із не багатьох у Західній Україні, які славляться своїм внутрішнім розписом.
Стінопис церкви датований 1683 роком. У рослинний орнамент вписано зображення трьох святих воїнів: Теодора Тиронського, Юрія і Дмитрія. Такий добір святих відповідає героїчному часові, у якому був створений стінопис. Воїни одягнуті у панцирі, у їхніх руках списи і щити. Інтер’єр храму також оздоблений багатьма іншими стінописними сценами зі Святого Письма.
Адреса: вул. Садибна, 1-А

7. Палац Юзефа Сосновського

Палац Юзефа Сосновського


Найпопулярніший будинок на вулиці Генерала Чупринки. Це будинок архітектора Юзефа Сосновського, який він для себе спроектував. Також відомо, що в цьому йому допоміг відомий львівський архітектор, автор так званої “гуцульської сецесії” Іван Левинський.
Будинок збудований у псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики. Перший будинок № 50 збудували в 1900-1901. Він повністю виходить своїм фасадом на вул. Генерала Чупринки. Другий – № 52 із наріжною вежею та бічним фасадом виходить на вулицю Івана Левинського, його збудовано в 1907 році. Сосновський проживав якийсь час у цьому будинку, а потім продав його відомому львівському колекціонеру-бібліофілу Бесядецькому. Тому часто цей будинок Сосновського називають палацом Бесядецьких.
Адреса: вул. Генерала Чупринки 50-52

8. Медова Печера

Медова Печера


Крім архітектури, Львів – це також природа і її унікальні пам’ятники. Однією з таких є Медова печера, яка розташована на східній околиці міста в місцевості Майорівка. Медова печера, або інша назва Медунка – це геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Загальна довжина ходів цієї печери до 56 метрів. Складається вона з двох великих залів, з’єднаних вузьким проходом. Зали можна візуально поділити на 3 кімнати, а також 4-у (важкодоступну). Склепіння першої зали підпирає кам’яна колона, друга зала завершується вузьким лазом, яким можна проповзти кілька метрів (далі ходу немає).
Тепер печера покрита зсередини чорною сажею від вогнищ і смолоскипів та засмічена. Лише в 2-й залі можна побачити природній колір печери. У печері водяться кажани.
Адреса: наприкінці вулиці Медової печери, в межах Винниківського лісопарку.

9. Гора страт

Гора страт


З 18 ст. на ній страчували злочинців. В 1768 тут вбили гайдамацьких ватажків. В 1847 австрійці повісили на горі польських патріотів Теофіла Вісьнєвского та Юзефа Капусціньского. У 1895 році, на Горі Страт, з’явився меморіальний обеліск на честь Теофіла Вишневського. Пам’ятник було означено написом: “Теофілові Вишневському, страченому на цьому місці 31 липня 1847 року за свободу вітчизни львівське міщанство 1895”. Над пам’ятником був орел, який розправив крила і готується до злету. Але він, на відміну від того, кому присвячено пам’ятник, таки злетів – бо десь зник. Хоч політ не завжди відбувається в небо.
Адреса: Узгір’я на вул. Клепарівській.

10. Будинок-кросворд

Будинок-кросворд


Житловий будинок у Львові, на фасаді якого намальований кросворд висотою 30 метрів. У кросворді закодовано імена видатних діячів живопису та архітектури, а слова-розгадки вписані у квадратики спеціальною фарбою, яку не видно вдень, але видно у вечірній час.
Адреса: вул. Сахарова, 82.

11. Янівський концтабір

Янівський концтабір


Розташовувався за часів німецької окупації на вул. Шевченка (тоді Янівська). Тут ув’язнювали та знищували євреїв. За час існування Янівського концтабору в ньому було вбито від 50 до 200 тисяч людей. Тепер на місці концтабору діє Личаківська виправна колонія №30.
Адреса: вул. Шевченка

12. Львівська цитадель

Львівська цитадель


Фортифікація, зведена у 1850—1856 рр. Будували її не для захисту міста від зовнішніх ворогів, а щоб можна було обстрілювати Львів, якщо в самому місті спалахне повстання. Цитадель складається із чотирьох башт та казарм. Тут були бої під час Першої світової війни, українсько-польської війни 1919 р. На цеглі досі є сліди від обстрілів та графіті, вирізані польськими солдатами в 1919 році. Під час Другої світової війни тут був концтабір для військовополонених. Зараз будівлю казарм займає банк, в одній з башт – готель.
Адреса: вул. Грабовського 11

13. “Лощина”

Лощина


Закинуті підземні комунікації на території стадіону СКА. Їх побудували, як військовий вузол зв’язку на випадок ядерної війни. “Лощина” розташована на 35 м. під землею. Має 7 поверхів, 54 кімнати та шахту ліфта. До 1980 бункер тримали в бойовій готовності, потім із нього винесли усе цінне. Зараз “Лощина” стоїть порожня.
Адреса: вул. Клепарівська.

Share on Facebook4.8kShare on Google+0Tweet about this on TwitterPin on Pinterest0Email this to someone

Comments

comments