19 грудня – День Святого Миколая: зустрічаємо правильно!

День Святого Миколая – християнське свято, яке православні відзначають 19 грудня, а католики – 6 грудня. У ніч з 18 на 19 грудня дітям під подушку або в черевички, виставлені біля порога, або шкарпеточки, вивішані біля п’єцу чи каміна, кладуть подарунки. Вважається, що їх отримують тільки слухняні діти, а неслухняним – різки.

Ікона “Святий Миколай”. Кінець XVІІ ст.

19 грудня ми відзначаємо День Святого Миколая – покровителя мандрівників і захисника всіх, хто потребує допомоги. Саме Святий Миколай приносить подарунки малюкам.

Новий рік, Різдво – найрадісніший час. Вже починаючи з грудня, всі ми чекаємо чудес. Ми плануємо подорожі, готуємо подарунки рідним і близьким. У кожного народу – свої традиції святкування Нового року, і нам завжди цікаво дізнаватися, наприклад, про італійську Фею Бефану, фінського Йоулупуккі або бельгійського Сінтерклааса. А що вже говорити про Санта Клауса. Проте і у нас є свої, не менш цікаві традиції, які походять із сивої давнини, і одна з них – святкування дня Святого Миколая Чудотворця.

Церква канонізувала Святого Миколая, і в наш час в багатьох сім’ях моляться цьому Святому в горі і радості, а малюки щороку в день Миколая Чудотворця чекають від нього подарунків.

Легенда про Святого Миколая

Народження Святого Миколая. Джентіле да Фабріано. 1425 р.

Легенда про Святого Миколая пронизана всепоглинаючою добротою, безкорисливістю, великодушністю – тими якостями, яких дуже бракує у наш прагматичний час. Як відомо із переказів, Миколай жив у заможній родині, але зі співчуття до інших людей залишав собі тільки необхідне, а решту роздавав убогим і знедоленим.

Миколай не шукав слави і визнання, свої добрі вчинки він творив вночі, ховаючись за темним плащем з капюшоном. Але хтось одного разу вночі вистежив Миколая. На знак визнання, довіри і любові городяни обрали Миколу єпископом. Потім церква канонізувала Миколая і возвела в ранг Святого. Так з’явилася традиція відзначати День Святого Миколая.

Сцена з життя Святого: Миколай кидає золото в кімнату трьох бідних дів. Картина Джентіле да Фабріано. 15 століття.

За переказами, щороку в ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускається на землю і приносить дітям подарунки. Щоб отримати подарунок від Святого Миколая, потрібно написати йому листа і виставити в заповітну ніч черевик на поріг, або підвішати біля входу шкарпетку, куди Миколай покладе подарунок.

Кажуть, Святий Миколай приходить не сам, а зі свитою. Його зазвичай супроводжують два ангели і два чорти. Ангели нашіптують про добрі вчинки дитини, чорти вказують йому на погані вчинки. За добрі вчинки діти отримують подарунки, а за злі – різки.

Як відзначали в давнину День Святого Миколая

В давнину до дня Святого Миколая, як і до Різдва, так і на Водохреща, господині готували святкову кутю з пшениці та ячменю і, незважаючи на піст, протягом трьох днів запрошували гостей, щоб відзначити Миколаївські святки – з музикою, танцями, катанням на санях та іншими розвагами.

Ікона з Базиліки Св. Миколая в м. Барі (Італія), яка, як вважається, була написана на основі прижиттєвого зображення святого.

Але більше за всіх, звичайно, чекали цього свята діти. По дворах ходили вертепи: один з хлопців грав роль Святого Миколая, його можна було здалеку впізнати за волохатою баранячою шапкою у формі конуса. З собою вони носили подарунки: традиційно це були медові пряники, печиво у вигляді Святого Миколая (“миколайці”, “миколайчики”) і різки. Слухняним діткам роздавали солодощі, а бешкетникам спершу показували різку, але потім, узявши обіцянку вести себе добре, теж дарували пряники. Ніхто з діток не залишався обділеним.

Кажуть, Миколай весь день перед святом працює – випікає зірочки на подарунки дітям. Ці зірочки, потрапляючи в мішок Миколая, стають схожими на свого майстра, тому печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці, називають “миколайчиками”. Також “миколайчиками” прийнято називати інші дарунки, принесені Святим.

«Свято Святого Миколая». Картина голландського художника Яна Стена. Поміж 1665–1668 роками

Раніше в Україні саме з цього дня молодь починала готуватися до коляди (святок), сватання і вечорниць: ткали придане, шили наряди і майстрували маски для вертепів. Догоджали Святому Миколаю окропленням будинків, стаєнь і худоби святою водою.

Існувало також повір’я: якщо в ніч на Святого Миколая загадати заповітне бажання, то Святий його обов’язково здійснить.

Відзначимо, що в цей день, в Різдвяний піст, у православних християн робиться послаблення посту – дозволяється вживання риби.

Святкування Дня Святого Миколая

Сьогодні батьки самі ховають малюкам під подушку “миколайчики”, а наступний день іскриться радістю від святкових “знахідок”. Звичай дарувати солодощі і робити маленькі подарунки популярний і серед дорослих, особливо у молоді.

Ікона. Св.Миколай з сценами його життя, поч. 15-го ст.

Традиція святкувати день Святого Миколая, обдаровуючи дітей, започаткована в Німеччині в Х столітті. У Кельнському соборі, в день пам’яті Святого Миколая (6 грудня), учням церковнопарафіяльної школи роздавали солодощі. А пізніше в будинках по всій країні почали вивішувати черевички або шкарпеточки для того, щоб святий Миколай поклав туди свої подарунки. Ця традиція швидко поширилися по всій Європі. Малята в очікуванні свята і подарунків, як правило, намагаються дати зрозуміти Святому Миколаю, що вони готові завжди бути чемними. Найчастіше Святий Миколай дарує дітям солодощі – видно, він добре знає, що вони люблять найбільше 🙂

Чому для подарунків вивішують саме шкарпетки? Є легенда, з якою пов’язана ця традиція. Святий Миколай, тоді ще звичайний молодий хлопець-сирота, що народився в родині багатих, але рано померлих батьків, дізнався, що три сестри-дівиці дуже хотіли вийти заміж, але у них не було приданого. Вночі Святий Миколай пробрався непоміченим до бідного дому і кинув три мішечки із золотими монетами через комин. А внизу, біля п’єцу сестри розвішали сушитися випрані панчішки. І золото, падаючи по комину вниз, потрапило в ці панчішки.

Чудотворна ікона Св. Миколая Мироликійського 1-а пол. XVII ст. Крехівський монастир. Україна.

У деяких країнах прийнято під віконцем або біля дверей залишати напуцований черевик для подарунків, а поруч – морквину і трохи сіна. Це для ослика, на якому їде верхи Святий Миколай, щоб той зупинився біля будинку.

Святий Миколай приносить подарунки так, щоб ніхто цього не бачив – справжнє добро робиться не напоказ, а безкорисливо, і тільки для того, щоб втішити приємною несподіванкою. Діти вчаться не тільки цінувати прості радощі, а й найголовнішому – добру і любові до людей.

Сподіваємося, і у Ваші домівки загляне Святий Миколай Чудотворець, обдарує подарунками діточок, подружжя, та й Вас самих. Ну, а якщо ще не встигне, так нічого страшного – творіть чудеса самі, адже у нього так багато роботи!

Гробниця Святого Миколая (Барі, Італія)

Молитва до Святого Миколая

Угодник Микола!
Дай нам щедрий урожай,
Дай нам сонячних днів.
Теплих дощів
Ти для нас не шкодуй,
Землю-матінку полий.
Щоб виросло жито,
Щоб ячмінь був хороший,
Щоб пшениця налилася,
Щоб гречка піднялася,
Збережи посіви
Від небесного гніву,
Від спеки, від граду,
Від нічного хладу!

А ще можна до Дня Святого Миколая спекти:

Миколайчики (медові пряники)

Для цього потрібно:
7 склянок борошна, 1 склянка цукру, 2 склянки меду, сода на кінчику ножа, три чверті склянки води.

Миколайчики (медові пряники)

Змішайте в баняку цукор, мед і воду, поставте його на вогонь і доведіть до кипіння. У злегка охолоджену суміш поступово додайте борошно, замісіть тісто і поставте його на півгодини для охолодження.

Розведіть соду, змішайте її з тістом, залиште на столі хвилин на десять, потім розкачайте його товщиною в півтора сантиметра і наріжте пряники спеціальною формочкою або склянкою.

Пряники розкладіть на деці, посипте борошном і випікайте при температурі 220°С 15-20 хв.

Як зробити глазур для медових пряників:

Залийте 1 склянку цукру 0,5 склянками води, повільно варіть, знімаючи піну, поки рідина не стане тягнутися з ложки як товста нитка. В отриманий сироп додайте трохи ваніліну або ванільного цукру, можна корицю. Після того, як глазур злегка охолола, можна почати глазурувати пряники. Великі пряники треба змастити зверху пензликом, а дрібні пряники прямо опускають в посуд з глазур’ю цілком. Покриті глазур’ю пряники розкладіть на деці, поставте деко в розігріту до 50-60 ° С духовку, підсушіть пряники до появи зверху блискучої білуватої скоринки.

А ще запрошуємо Вас до перегляду мультфільму “Святий Миколай, Різдвяна казка”:

Джерело: iLady

Share on Facebook5.4kShare on Google+1Tweet about this on TwitterPin on Pinterest0Email this to someone

Comments

comments