Високий Замок…, а був інший?

Усі знають, що Львові є «Високий замок», а точніше лише невеличкий фрагмент стіни, яка від нього залишилась. Але, чи усі знають, що на противагу Високому був й інший – Низький Замок?
Замок займав територію теперішнього Національного театру ім. Марії Заньковецької, площу «Вернісажу» та Національного музею ім. Андрія Шептицького.
Перші історичні дані про Низький замок датується 1292 роком. Замок був побудований Галицьким королем Левом Даниловичем в 1270 році в долині річки Полтви, яка перетинала центральну частину міста. Згодом король переносить у побудований замок свій двір з Високого замку.

У 1340 році литовський князь Любарт намагався захопити Низький замок, через що споруди замку були сильно пошкоджені, але незабаром його повністю відновили. У 1353 році Любарт знову нападає на Львів, спалює місто дощенту, а відновлену фортецю повністю руйнує.

ryk-191

Після захоплення Галичини польськими військами фортеця переходить у володіння польського короля. Ряд польських істориків вважали, що Низький замок був побудований польським королем Казімежем III в 1362 році, але ця інформація не відповідає дійсності, так як замок був побудований в 1270 роках.

В 1360 році було проведено ряд робіт по зміцненню будов замку. З 1372 по 1378 роки в замку проживав правитель Галичини князь Владислав Опольський. У 1381 році пожежа повністю знищила фортецю, так як вона була зведена з дерева. Замок знову відбудували з дерева, але він знову згорів у XVI столітті.

Починаючи з 1387 року, в замку проживають польські королі. Він навіть став неофіційною резиденцією правителів польської держави. У різні часи в замку проживали князь Владислав Опольський, польський король Владислав Ягайло і королева Ядвіга, король Владислав Варненьчик. Після взяття шведами Львова тут проживав шведський король Карл XII, а також багато інших видатних особистостей.

Низький Замок

У XV столітті, в будівлі в’язниці, яка розташовувалася зліва від воріт замку, знаходилась в ув’язнені частина полонених тевтонських лицарів, після історичної Грюнвальдської битви.

У 1537 році в польському королівстві відбуваються події, з якими був пов’язаний Низький замок. Біля Збоїща збирається 120-тисячна армія для походу на Волощину. Але замість походу армія під керівництвом шляхти піднімає так звану «курячу війну» – військове повстання проти короля. Вся суть полягала в тому, що шляхта заперечувала династичне право спадкоємця монарха на престол. Шляхта вимагала щоб новий король міг зайняти його тільки після того, як дадуть згоду впливові шляхтичі. Історія закінчилася тим, що 9 вересня 1537 року польський король Зигмунд II приніс свої вибачення польській шляхті в стінах Низького замку. Він підписує документ, згідно з яким спадковість королівської влади в королівстві скасовувалася.

Низький замок. Костел св. Катерини Олександрійської (реконструкція І. Качора)

Низький замок. Костел св. Катерини Олександрійської (реконструкція І. Качора)

Сама історія Низького замку закінчується тим, що чергова пожежа в 1565 році повністю знищує його і залишає тільки його стіни. Львівському старості довелося зводити нові будівлі замість знищених вогнем. Цього ж року розпочали будівництво нового мурованого замку в стилі зрілого ренесансу. Нові будівлі прикрасили всіляким декором і вазонами, тому міщани ототожнювали замок із шинком.

Через сильні випари з долини річки Полтви у 1621 році король Зигмунд ІІІ був змушений виїхати із замку. Він втратив статус офіційної резиденції польських королів і став житлом для львівського старости.

В наступні роки в замку знаходилася резиденція королівського старости, старостинський архів і навіть в’язниця. До XVII ст. за мурами вежі зупинялися в державних справах та на відпочинок різні чиновники. Під час облоги міста Низький замок перетворювався на захисний оплот для простих людей з околиць Львова.

ryk-91

Після смерті останнього старости замку – князя Радивила – фортеця занепала. Податків, які стягувалися з мешканців Львова, було не достатньо на реконструкцію Низького замку, а королі не хотіли фінансувати його утримання. Тим не менше, проводилися певні роботи з укріплення фортифікацій.

У 1704 році Львів захопили війська Карла XII. Шведи пограбували Низький замок. Чого вартий тільки той факт, що архівні документи шведські війська використовували як підстилку для своїх коней.

Замок поступово руйнувався. Оскільки замковий комплекс був розташований близько до річки Полтви, вологий ґрунт руйнував укріплення фортеці та її стіни. Руйнування були настільки значними, що наприкінці XVIII ст. в’язні замку втікали з нього просто розбираючи цеглини в мурі.

І хоча на відновлення замку виділялися якісь кошти, їх завди виявилося замало, бо мури знаходилися в хиткому стані, дерев’яні конструкції сильно спорохнявіли, а цегла випадала і розпадалася на порох.

Низький Замок

У 1782 році австрійський цісар Йозеф ІІ подарував замок Галицькому становому сейму з дорученням побудувати на його місці комплекс з театру, готелю і залу для балів. Щоправда через бюрократичну тяганину (яка процвітала ще в ті далекі часи) до реалізації проекту справа не дійшла. На виділені кошти було споруджено зал для балів і прийому знатних гостей, а як театр використали костел Святого Хреста, котрий відібрали в Ордену францисканців.

У 1802 році міський уряд Львова викупив Низький замок у Галицького станового сейму, розібрав замкові споруди, а на їх місці зробив торговельну площу. Цеглини замку продали як звичайний будівельний матеріал для будівництва театру графа Скарбека. Частину цеглин купила єврейська громада Львова, з яких побудувала будинки на Бернардинській площі (тепер площа Соборна).

Так була знищена одна з найвеличніших споруд міста Львова – Низький замок.

Можливо, якщо прислухатись уважніше, то від Львівських кам’яниць можна почути подих древнього замку?

Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterPin on Pinterest0Email this to someone

Comments

comments