13.4.1940 – в західних областях УРСР було проведено другий етап депортації, що охопив близько 100-150 тисяч чоловік
Друга хвиля депортації прокотилась у квітні 1940 p., коли було вивезено заможних селян — «куркулів». Всього із Західної України в 1939—1940 pp. було вислано до Сибіру, Поволжя, Казахстану та на Північ, за різними підрахунками, від 10 до 20% населення. Чимало невинних людей, яких німецько-радянська війна застала в місцевих тюрмах, було знищено.
Відповідно до постанови РНК СРСР № 289–127сс від 2 березня 1940 р., вивезенню до 15 квітня 1940 р. підлягали три категорії населення: сім’ї військовополонених польських офіцерів і репресованих представників польського держапарату, власників приватних сільськогосподарських маєтків, підприємців і жандармів, що були заарештовані відразу після радянського вторгнення й перебували на території Західної України.
Друга хвиля депортації тривала майже два місяці – із 13 квітня до червня 1940 р. Особи, які потрапили до списку на депортацію, попередньо піддавалися неодноразовим обшукам і реквізиціям. У переважній більшості це були беззахисні жінки та діти, що не могли чинити спротиву.
Точних даних про кількість осіб, які підлягали висланню, немає, оскільки польських офіцерів, на яких розповсюджувалася дія постанови, було знищено в Катині.
Додавайте “Про Львів” у ваші джерела Google Новини